Вокзал станції Харків-Пасажирський

Вокзал станції Харків-Пасажирський (але як його раніше називали, Південного вокзалу) є, по суті, вже третьою будівлею вокзалу на цьому місці.

Фото: Іван Пономаренко, 2020

Перша, дерев’яна будівля станції “Харків” була побудована у 1869 р., вона була тимчасовою.

Прибуття першого потягу у Харків, 22 травня 1869 р., гравюра з журналу “Всесвітня ілюстрація”

У 1870 була добудована кам’яна будівля вокзалу.

1872

Ця будівля в еклектичному цегляному стилі неодноразово перебудовувалась, перша реконструкція та розширення були виконані вже у 1874 р.

Найбільш серйозно будинок було реконструйовано в 1896-1901 рр. Будівля отримала модний, пишний декор у стилі неоренесансу (або навіть бозара), її значно розширили на південь. Проєкт виконали архітектори С. Загоскін та Ю. Цауне. У новому крилі, увінчаному куполом, потоки пасажирів, що прибувають та їдуть, були розділені окремими входами та виходами.

Фото початку ХХ ст.

Вокзал було спалено частинами Червоної Армії у жовтні 1941 р. під час відступу з Харкова, його залишки було зруйновано під час боїв у березні 1943 р.

Нову будівлю вже будували у стилі сталінського ампіру – її завершили до 1952 р.

Фото 1950-х рр.

Деякі дослідники вважають, що невелика частина південного крила часів розширення 1896-1901 рр. була включена до нової будівлі.

Фото: Іван Пономаренко, 2015

Архітектори нового вокзалу – Г. Волошинов, Б. Мезенцев, Є. Лимар.

Фото: Іван Пономаренко, 2015

Фото: Іван Пономаренко, 2019

На стіні колишнього ресторану, а зараз – зали очікування вокзалу досі можна побачити панно. Таким міг би бути Харків, якби фінансування відбудови міста після Другої світової війни йшло у повному обсязі. Автори панно – художники Є. Єгорова, В. Сізікова, І. Карась, П. Шигімага.

Фото: Іван Пономаренко, 2015

Обидва нинішні корпуси Харківського Університету були б прикрашені шпилями, а на площі на місці пам’ятника Леніну, який збудували тільки у 1960-х, стояла б Стелла Перемоги. Телевежу на Держпромі домалювали після 1955 р.

Фото: Іван Пономаренко, 2015

Таким міг би бути Головний корпус Харківського університету.

Фото: Іван Пономаренко, 2015

Також в інтер’єрі вокзалу можна побачити неофіційну варіацію герба Харкова, тут разом із рогом достатку замість жезла Меркурія можна побачити меч.

Фото: Іван Пономаренко, 2015

Симфонічний концерт на вокзалі:

Фото: Іван Пономаренко, 2014

Під час новорічних свят на Привокзальній площі ставлять ялинку, довкола якої їздить іграшковий паровоз.

Фото: Іван Пономаренко, 2015

У деякі святкові дні на вокзалі можна побачити справжній паровоз, який катає дітей та ветеранів.

Фото: Іван Пономаренко, 2018

Фото: Іван Пономаренко, 2016

На стелі головної зали можна побачити кілька плафонів у стилі соцреалізму.

Фото: Іван Пономаренко, 2016

Плафон “Шахтарі”. Автор: І. В. Радоман (імовірно).

Фото: Іван Пономаренко, 2016

Плафон “Врожай”. Автор: І. В. Радоман.

Фото: Іван Пономаренко, 2016

Плафон “Перемога”. Імовірний автор: Є. Є. Лансере (молодший).

Фото: Іван Пономаренко, 2016

Плафон із зображенням заводу, що нагадує Харківський турбінний. Імовірний автор: Є. Є. Лансере (молодший).

Фото: Іван Пономаренко, 2016

Карнизи над головним входом до вокзалу прикрашені 2 парами скульптур.

Селянка та солдат:

Фото: Іван Пономаренко, 2016

Шахтар та вчителька:

Фото: Іван Пономаренко, 2016

На лівій 42-метровій вежі харківського вокзалу знаходиться найбільший харківський годинник, його діаметр 4.25 м. У 2011 р. вокзал спробував ввести традицію – щодня опівдні в годинах відкривався технологічний люк, в ньому показувався трубач харківської філармонії, який грав мелодію.

Фото: Іван Пономаренко, 2016

На жаль, традиція довго не протрималась.

Фото: Іван Пономаренко, 2016

У 1978-1982 рр. будівлю вокзалу додатково розширили з південної частини (проєкт інституту «Харківдіпротранс», арх. Ю. Муригін, Л. Гурова, Л. Інюшкін, С. Кухтін, О. Жирнов). Також до вокзалу прибудовали готель «Експрес» на 16 поверхів та 54 номери.

У 2006 р. з північної частини вокзалу прибудували термінал “Харків-Північний” з першими траволаторами в Україні. У 2014 р. біля цього терміналу з’явився Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці з великою колекцією відреставрованих локомотивів та автомобільної техніки, якою користувалась залізниця.

Іvan Ponomarenko