Вокзал станції Харків-Пасажирський (але як його раніше називали, Південного вокзалу) є, по суті, вже третьою будівлею вокзалу на цьому місці.
Перша, дерев’яна будівля станції “Харків” була побудована у 1869 р., вона була тимчасовою.
У 1870 була добудована кам’яна будівля вокзалу.
Ця будівля в еклектичному цегляному стилі неодноразово перебудовувалась, перша реконструкція та розширення були виконані вже у 1874 р.
Найбільш серйозно будинок було реконструйовано в 1896-1901 рр. Будівля отримала модний, пишний декор у стилі неоренесансу (або навіть бозара), її значно розширили на південь. Проєкт виконали архітектори С. Загоскін та Ю. Цауне. У новому крилі, увінчаному куполом, потоки пасажирів, що прибувають та їдуть, були розділені окремими входами та виходами.
Вокзал було спалено частинами Червоної Армії у жовтні 1941 р. під час відступу з Харкова, його залишки було зруйновано під час боїв у березні 1943 р.
Нову будівлю вже будували у стилі сталінського ампіру – її завершили до 1952 р.
Деякі дослідники вважають, що невелика частина південного крила часів розширення 1896-1901 рр. була включена до нової будівлі.
Архітектори нового вокзалу – Г. Волошинов, Б. Мезенцев, Є. Лимар.
На стіні колишнього ресторану, а зараз – зали очікування вокзалу досі можна побачити панно. Таким міг би бути Харків, якби фінансування відбудови міста після Другої світової війни йшло у повному обсязі. Автори панно – художники Є. Єгорова, В. Сізікова, І. Карась, П. Шигімага.
Обидва нинішні корпуси Харківського Університету були б прикрашені шпилями, а на площі на місці пам’ятника Леніну, який збудували тільки у 1960-х, стояла б Стелла Перемоги. Телевежу на Держпромі домалювали після 1955 р.
Таким міг би бути Головний корпус Харківського університету.
Також в інтер’єрі вокзалу можна побачити неофіційну варіацію герба Харкова, тут разом із рогом достатку замість жезла Меркурія можна побачити меч.
Симфонічний концерт на вокзалі:
Під час новорічних свят на Привокзальній площі ставлять ялинку, довкола якої їздить іграшковий паровоз.
У деякі святкові дні на вокзалі можна побачити справжній паровоз, який катає дітей та ветеранів.
На стелі головної зали можна побачити кілька плафонів у стилі соцреалізму.
Плафон “Шахтарі”. Автор: І. В. Радоман (імовірно).
Плафон “Врожай”. Автор: І. В. Радоман.
Плафон “Перемога”. Імовірний автор: Є. Є. Лансере (молодший).
Плафон із зображенням заводу, що нагадує Харківський турбінний. Імовірний автор: Є. Є. Лансере (молодший).
Карнизи над головним входом до вокзалу прикрашені 2 парами скульптур.
Селянка та солдат:
Шахтар та вчителька:
На лівій 42-метровій вежі харківського вокзалу знаходиться найбільший харківський годинник, його діаметр 4.25 м. У 2011 р. вокзал спробував ввести традицію – щодня опівдні в годинах відкривався технологічний люк, в ньому показувався трубач харківської філармонії, який грав мелодію.
На жаль, традиція довго не протрималась.
У 1978-1982 рр. будівлю вокзалу додатково розширили з південної частини (проєкт інституту «Харківдіпротранс», арх. Ю. Муригін, Л. Гурова, Л. Інюшкін, С. Кухтін, О. Жирнов). Також до вокзалу прибудовали готель «Експрес» на 16 поверхів та 54 номери.
У 2006 р. з північної частини вокзалу прибудували термінал “Харків-Північний” з першими траволаторами в Україні. У 2014 р. біля цього терміналу з’явився Музей історії та залізничної техніки Південної залізниці з великою колекцією відреставрованих локомотивів та автомобільної техніки, якою користувалась залізниця.
- Архітектурна еволюція харківського театру - 26.09.2026
- 1-а Харківська гімназія - 17.09.2026
- Найстаріший кінотеатр України - 24.08.2026