Головний корпус Харківського університету, спочатку збудований як Будинок проєктів – одна з трьох “харківських висоток”, які колись формували конструктивістський ансамбль нинішньої площі Свободи у 1930-х роках.
Будинок проєктних організацій був збудований у 1930-1932 роках за проєктом Сергія Серафімова (одного з авторів Держпрому) та Марії Зандберг-Серафімової.
Проектно-будівельні організації, які були розташовані в будівлі, обслуговували потреби будівництва всієї республіки.
14-поверховий головний корпус був увінчаний великою, “повітряною” плитою. Будинок проєктів було збудовано із залізобетону, хоча балки його перекриттів були дерев’яними.
Жителі Харкова, які залишилися в місті під час німецької окупації, стверджували, що частина проєктної документації, яку не встигали евакуювати, радянська влада палила прямо в будівлі, внаслідок чого вона сильно постраждала від пожеж. У 1942 р. було підірвано праве крило будівлі. Обставини вибуху залишаються загадковими – можливо, здетонувала радіоміна, закладена під час відступу. Також тоді була зруйнована плита над центральним корпусом, через це висота будівлі зменшилася з 68,5 до 66 м. Але навіть у вигляді обгорілого каркаса Будинок Проєктів залишався самою високою будівлею України до 1954 р. – Держпром був нижчим.
В 1950 р. будівля була передана Харківському університету. Вона будівля була серйозно реконструйована в стилі сталінського ампіру і втратила свою конструктивістський вид. Стіни були оздоблені керамічною плиткою-“кабанчиком”. В одному з варіантів реконструкції було навіть передбачено шпиль, але через брак фінансування та боротьбу “з прикрашеннями”, яка розпочалась в 1955 р., ці плани не були втілені.
Реконструкція будівлі за проєктом І. Єрмилова, Н. Комірного, І. Жилкіна, В. Костенка, В. Лівшица та В. Ліпкина проводилася, переважно, силами харківських студентів та була завершена до 1963 р., коли в ній почались заняття.
Об’єм будівлі був збільшений з 50 до 60 тис. кв. м.
У 1958 р. до Головного корпусу університету перенесли пам’ятник одному із засновників університету Василю Каразіну.
Також на будівлі з’явився годинник та барометр.
Портик з колонами перед входом до університету був прибудований у 1990-х роках.
Знаковою подією в історії будівлі стало відкриття 2012 р. центру сучасного мистецтва “ЄрмілівЦентр”. Виставковий простір, розташований на цокольному поверсі, став одним із магнітів культурного життя міста.
У головному корпусі Університету розташований Музей історії ХНУ (відкритий 1972 р.)
Також у будівлі розташовано Музей археології ХНУ, виставковий зал останнього було відкрито у 2015 р.
Інтер’єри Головного корпусу ХНУ прикрашені вітражами, барельєфами та розписами із зображеннями видатних учених (художники Г. Тищенко, О. Пронін).
Скління Головного корпусу університету було пошкоджено внаслідок російських ракетних ударів 1 березня 2022 року та 2 січня 2024 р. Через останній удар було вибито понад 550 вікон.