Харківський “будинок з чупакаброю” (як його нарекли журналісти) розташований за адресою вул. Сумська 96. На його фасаді можна побачити маскарон з квіткою, з якої виглядає прекрасна дівчина та її альтер-его – кажан.
Мойсей Диканський побудував цей прибутковий будинок у 1905-му році для себе, згідно з довідником домовласників 1909 р. він належав саме йому.
Але варто нагадати, що Диканський був не дипломованим архітектором, а власником будівельної контори, і сам проєкт, міг виконати хтось інший в його конторі.
Згідно з дослідженнями А. Парамонова, будинок був оснащений за останнім словом техніки. Побудований на металевих балках, в нього була штучна вентиляція, каналізація, централізоване парове опалення від котельні у дворі. На горищі був встановлений бак з помпою для підсилення тиску водопроводу. Хронічна проблема з тиском зберігалась у верхній частині Нагірного району до 1913 р., коли біля іподрому була споруджена водонапірна вежа по системі Шухова.
Завдяки дореволюційному фото 1906 р., знайденому в архіві Антоном Бондарєвим, можна оцінити масштаб втрат деталей будівлі за останні 100+ років.
Над верхніми боковими вікнами було ліплення з чоловічими маскаронами. Вони були втрачені повністю ще за радянських часів, замість них було зроблено рельєфне ліплення, частина якого над правим верхнім вікном відвалилась у 2018 р. У серпні 2026 р. фасад будинку Диканського був нарешті відремонтований та перефарбований в темніший відтінок зеленого. На жаль, залишки ліпнини справа були збиті, стіна над вікном стала плоскою, а декор під карнизом – несиметричним, хоча, як ми бачимо на архівній світлині, він вже був неоригінальним.
Втрачені бічні стовпчики-завершення на карнизі даху, а ті, що залишилися, – змінили форму. Світлового ліхтаря в під’їзді теж вже нема, як і розкішних дверей в стилі модерн, ажурну фрамуга над якими ще було можна побачити на пізньорадянському фото.
Але більша частина втрат сталася через незаконні перебудови часів незалежності. Вікна раніше були двосекційні, вузькі, над балконом – трьохсекційні. Саме у 1990-2000х перемички між вікнами були знищені та вікна стали широкими.
Цікава трансформація відбулась з проїздом у двір – він був закладений ще давно, замість нього з’явилось трьохсекційне вікно. Але на початку 2010-х безжалісна комерція “з’їла” як його, так і останнє, сусіднє оригінальне вікно. На їх місці прорубали нові входи.
Козирка, як можна побачити, в оригіналі не було, але зараз його прибрали. На щастя, балкони залишилися оригінальними. Попри всі втрати, будинок на Сумській, 96 залишається одним з “найніжніших” зразків харківського модерну, або ар-нуво.
Маскарони з квітковим декором є однією з основних ознак архітектури ар-нуво (модерну), багато з них були типовими. Згідно з дослідженнями архітектора В. Лопатька, існували фабрики, які їх виготовляли масово – тому в під’їздах будинків абсолютно різних архітекторів можна побачити одинакові маскарони з жіночими головами. Але навряд чи це стосується “чупакабри Диканського”. Його вхідна група – спрощений омаж на декор прибуткового будинку архітектора Лавірота в Парижі. Це один з найбільш відомих будинків в стилі ар-нуво у світі, який був побудований 1900-го у співпраці з керамістом Олександром Бігго та групою скульпторів. Над входом скульптор Жан-Баптіст Ларрів втілив дружину Лавірота, художницю Джейн де Мончейню.
- 1-а Харківська гімназія - 17.09.2026
- Найстаріший кінотеатр України - 24.08.2026
- Садиба Альховських - 14.08.2026