Управління Північно-Донецької залізниці було збудовано у 1910-1912 рр. за проєктом архітектора С. Тимошенка, П. Ширшова та П. Соколова. Ця пам’ятка архітектури у стилі модерн розташована на майдані Оборонний Вал, 7 (з 1922 по 2024 рр. пл. Фейєрбаха).
Іноді сучасній людині дуже важко зрозуміти функціональне призначення деяких елементів старовини. Змінюються епохи, змінюється побут і старі речі перетворюються на хитромудрі артефакти, над якими доводиться помізкувати.
Наприклад, важко зрозуміти, для чого на кутах та стінах цієї будівлі були встановлені красиві підвіски-кріплення. Для чого вони там були? Для електричних ліхтарів? Телефонної мережі? Флагштоки? Зустрічалися версії про кріплення для трамвайної мережі, але трамвай цим провулком, судячи зі старих мап, ніколи не ходив.
Також варто згадати пару слів і про Північно-Донецьку залізницю, назву якої у вигляді напису дореволюційною орфографією можна побачити на фасаді.
Суспільство Північно-Донецької залізниці було створено 1908 р. промисловцем Ф. Єнакієвим та головою правління Санкт-Петербурзького Міжнародного комерційного банку С. Хрульовим.
Залізниця будувалася насамперед для вантажного зв’язку гірничопромислових підприємств Донбасу з рештою регіонів Російської імперії.
До 1913 року. була прокладена лінія Льгов-Харків-Родаково-Лиха, від Курської губернії до Області Війська Донського через Слобожанщину та Донбас.
До речі, спочатку ця дорога не переходила “під крило” Південної залізниці у 1900-х і не переїжджала 1914-го до нової будівлі на Привокзальній площі.
Із встановленням радянської влади Північно-Донецька залізниця була перетворена на Донецькі залізниці, і лише 1931-го включена до складу Південних залізниць.
1937-го Північно-Донецькі залізниці були відновлені знову, але 1953-го їх остаточно ліквідували та приєднали до Донецької залізниці.
Наразі колишня будівля управління Північно-Донецькими залізницями належить Українському державному університету залізничного транспорту (УкрДУЗТ).
Інтер’єри у багатьох місцях – збереглися
Особливо це стосується сходів.
Також у коридорах трапляється метласька плитка (швидше за все заводу Бергенгейма або Дзевульського та Лянге)
Деякі двері з фурнітурою також пережили багато десятиліть.
Те саме можна сказати про підвіконня.
Наочний посібник для вивчення пристрою локомотива:
Мало хто знає, що в одному з корпусів УкрДУЗТ “захована” секція тепловоза ТЕ3, а на вулиці у дворі стоїть пасажирський вагон. Корпус був з’єднаний переходом з головним корпусом Університету.