У суботу, 7 листопада 2015 р., відбулася друга частина безплатної прогулянки-екскурсії «Зруйновані храми» від фундації “Харків, що манить”. І якщо в першій частині ми пройшли навколо центру, то зараз – центром міста.
Ми відвідали місця, де були храми, зруйновані в роки радянської влади — втрачені повністю, перебудовані під господарські будівлі або відновлені, але вже згідно з іншими проєктами. Ми охопили 6 православних церков, 3 синагоги, лютеранську кірху та римо-католицький костел. Прогулянка охопила центральну, нагірну частину міста та Поділ. Кілометраж маршруту – близько 5 км. Ми подивилися на історичні фотографії храмів і на те, що від них залишилося або не залишилося нічого.
1. Перша Каплунівська (Різдво-Богородична) церква, побудована в 1810 р., розташовувалася на нинішній вул. Мистецтв. Тут також знаходився Каплунівський цвинтар, зачинений 1822 р.
2. Друга Каплунівська церква була збудована за проєктом арх. Бекетова. Будівництво тривало з 1902 по 1915 рр.
Обидві церкви було знищено орієнтовно наприкінці 1920-х – початку 1930-х рр. На фото – сучасна вулиця Мистецтв (колишня Каплунівська).
3. Інститут шляхетних дівчат розташовувався в нинішньому саду Шевченка (лівіше від пам’ятника Шевченку).
В інституті була домова церква Марії Магдалини. Будівлю інституту зруйновали у роки Другої світової війни.
4. Перша Мироносицька церква була збудована у 1783 р. за проєктом П. Ярославського. Це був цвинтарний храм. Цвинтар був закритий у 1803 р.
У ХІХ столітті церква неодноразово перебудовувалася, розширювалася і навіть зменшувалася.
У 1911 р. було збудовано нову дзвіницю за проєктом арх. В. Покровського.
Мироносицький храм було знесено у 1930 р. для будівництва величезного театру. Але його будівництво було завершено на протилежному боці Сумської, до того ж зовсім по іншому проєкту, лише через 60 років. Зараз на місці храму – Сквер Перемоги, за яким була побудована сучасна Мироносицька церква вже в іншому стилі.
5. Перша будівля римо-католицького костелу в ім’я Розарія Пречистої Діви Марії була збудована у 1831 р. за проєктом арх. Верещинського. Будівля не вціліла у роки Другої світової війни.
Будівництво собору Успіння Пресвятої Діви Марії, який ми можемо бачити у місті зараз, було завершено у 1892 р. Архітектор Болеслав Михаловський виконав проєкт у неоготичному стилі.
Ми зупинилися біля храму, щоб згадати про те, як харківська католицька громада дала притулок вірменським католикам, які втекли з Туреччини під час Першої Світової.
У радянські роки храм розділили на 2 поверхи та переробили у базу кінопрокату.
Костел був відновлений у 1990-х – 2000-х роках.
6. Перша Лютеранська кірха була збудована 1830 р. на вул. Гоголя.
7. Її розібрали для будівництва нової лютеранської кірхи св. Вознесіння, яке було завершено 1912 р. Автор проєкту – архітектор А. Гергард.
Величезна кірха з годинником була справжньою окрасою міста. Вона простояла орієнтовно до 1940-х – початку 1950-х рр.
8. Домова Олександро-Невська церква розташовувалась у друкарні газети “Південний край” за адресою вул. Сумська, 13.
Домова церква зі дзвіницею була побудована за проєктом латиського архітектора Ю.С. Цауне у 1906 р.
Іконостас зі скляної мозаїки був виконаний майстернею Цвернера (Мюнхен) і зараз знаходиться в Храмі усікновення глави Іоана Предтечі.
9. На фото нижче – закладене вікно у молитовному залі колишньої Мордвинівської синагоги (побудована у 1915 році за проєктом Ю. Цауне).
Нині у будівлі колишньої синагоги знаходиться Харківський планетарій (пров. Кравцова, 15).
10. Миколаївська церква існувала приблизно з часів заснування Харкова та була дерев’яною, як і всі харківські храми у той час. Перша кам’яна Миколаївська церква була збудована у 1770 р. у стилі Покровської церкви. У 1830-х роках храм перебудували – первісний вигляд було втрачено, на жаль зображень храму до перебудови не збереглось.
11. У 1886 р. храм було розібрано, на Миколаївській площі розпочали будівництво нового храму в неовізантійському стилі за проєктом В. Нємкіна, яке було завершено у 1896 р.
Фото часів Лютневої революції 1917 р.:
Миколаївська церква була підірвана у 1930 р.
12. Свято-Антонієвська церква на вул. Університетській була побудована в 1831 році за проєктом арх. Васильєва. Вона займала частину університетської будівлі, де також розташовувалася Урочиста зала.
Згідно з дослідженнями Антона Бондарєва, храм був унікальним тим, що деякий час у ньому служили по черзі й православні, і католики, і лютерани.
З 1922 р. у будівлі розмістився Інститут фізкультури та Клуб червоного вчителя. З 1960-х тут діяв кінотеатр Піонер, пізніше перейменований у кінотеатр Юність, на базі якого з 1990-х до кінця 2000-х діяв Український культурний центр. З того часу будівля стояла здебільшого занедбаною. З 2002 р. у будівлі були відновлені богослужіння, які проходять там час від часу.
13. Будівля Подільської синагоги (Подільський пров., 12), побудованої в 1910-1911 р. за проєктом М. Мелетинського, збереглася, але була дуже сильно перебудована та втратила деталі свого фасаду.
Зараз у ній знаходяться комерційні приміщення.
14. Найстарша синагога в місті, Міщанська, розташовувалась на вулиці Громадянській.
Точне її розташування історики ще встановити не змогли.
У грудні 1941 р. на території колишньої будівлі синагоги нацисти закатували близько 400 харківських євреїв. У 1992 р. було встановлено меморіальну табличку.
Вулиця Громадянська (Міщанська), фото орієнтовно початку ХХ ст.
Екскурсію вели Іван Пономаренко та Антон Бондарєв.
Звичайно, наші дві пішохідні екскурсії вмістили далеко не всі храми, які були втрачені та зруйновані у Харкові в роки радянської влади. Були й інші цвинтарні храми, на місці яких збудували парки та стадіони, були будинкові церкви, каплиці, церкви при училищах та інститутах. Зібрати разом пазл втрачених храмів різних конфесій ще належить дослідникам у майбутньому.