Найстаріша будівля Харкова – Покровський собор на території Свято-Покровського монастиря, що розташований у самому центрі міста. Це пам’ятка архітектури у стилі “козацьке бароко”. Храм був збудований у 1689 р. на замовлення харківського полковника Григорія Донець-Захаржевського у своєму дворі, як домова церква та усипальниця роду. Втім, сучасні дослідники не такі категоричні стосовно стилю і відносять церкву до українських дерев’яних храмів Сіверської школи. Також існують припущення, що будували цей храм та сама артіль майстрових із Сіверщини, які раніше збудували схожі стилістично Преображенський храм в Ізюмі (1685) та Миколаївський храм у Святогірській Лаврі (1682).

Поруч із Покровським собором можна побачити Озерянську церкву, побудовану поряд у 1896 р. за проектом В. Нємкіна

До 2019 року Покровський собор був світло-блакитного кольору, близького до білого відтінку. До речі, традиційні для Слобожанщини церкви XVII століття були білими, з чорними гонтовими куполами.

Дзвіниця була зведена у 1740 р.

Озерянська церква (на фото – світло-жовта) була побудована через те, що місткості Покровського собору наприкінці 19 ст. вже не вистачало.

Чоловічий монастир був заснований в 1726 р. З 1722 по 1817 рр. тут розташовувався Харківський колегіум, потім перетворений на Харківську духовну семінарію. У колегіумі викладав Григорій Сковорода.

Покровський собор – двоярусний, нижній храм “теплий” (зимовий), верхній – “холодний” (літній).

На території монастиря можна побачити історичні дзвони з цікавими гравіюваннями, на яких можна прочитати імена меценатів та ливарних заводів

Озерянський храм з’єднаний із Покровським собором переходом. Служби найчастіше відбуваються в Озерянському храмі.

Архієрейський будинок (будинок митрополита) також є пам’яткою архітектури – він був збудований у 1825 р. Перед Архієрейським домом встановлені скульптури на честь 200-річчя єпархії та 2000-річчя Різдва Христового.

Також на території монастиря є старовинні підземелля.