Ця пам’ятка архітектури в стилі українського модерну захована у дворах за планетарієм (колишньої Мордвінівської синагоги) у пров. Кравцова, 13.
Двоповерхова (з цоколем) садиба з 6-кімнатною квартирою та службами була збудована за проектом Сергія Тимошенка у 1912-1915 роках для сім’ї купця Георгія Томіцького. Разом зі своїми братами Томицький займався гуртово-роздрібною торгівлею м’яса у різних торгових точках по всьому Харкову (вул. Римарська, 19, вул. Ветеринарна (зараз Свободи), 16, Центральний ринок). Архітектор В. Прилуцький зазначає, що Томицький був власником понад 20 малюнків художника С. Васильківського, засновника Харківського літературно-мистецького гуртка, у якому Тимошенко був секретарем архітектурно-мистецького відділу. Тому, швидше за все, Томицький також брав активну участь у діяльності гуртка, який грав важливу роль у розвитку українського мистецтва та архітектури початку 1910-х рр.
Будинок запам’ятовується своєю цегляною кладкою – вона виконана так, ніби розчин між цеглою відсутній чи знаходиться дуже глибоко. Завдяки цьому текстура неоштукатуреної стіни стає більш рельєфною і красивою, конструкційна цегла виглядає подібно до декоративної. Також варто відзначити оригінальні двері з українським народним орнаментом.
Ризаліт із вхідною групою раніше був увінчаний типовим для будівель Тимошенко шатровим верхом, але він, як і оригінальна форма даху із заломами, були втрачені – на жаль, старих фотографій будинку не збереглося. На щастя, збереглася рідна палітурка трапецієподібних вікон, настільки характерні для українського модерну.
Серед незвичайних деталей будівлі кидаються в очі цегляні карнизи, що наче “висять” в повітрі.
Будинок має досить складну, асиметричну просторову композицію, що складається з основної двоповерхової частини, де мешкали господарі, та одноповерхових прибудов. У східній прибудові була розташована службова частина з кухнею та окремим входом для прислуги. У південній одноповерховій прибудові знаходилася ванна, вбиральня та їдальня.
На жаль, про південну прибудову варто говорити вже в минулому часі – в 2011 р. її охопила пожежа, яка знищила дах. За кілька років стіна прибудови обрушилася у підвал разом із перекриттями. Основний двоповерховий об’єм та східна службова прибудова залишаються житловими.