Якщо придивитися, в оформленні будівлі, яка розташована за адресою вул. Університетська, 9, можна побачити безліч циркулів з косинцями – символів масонів.
Але конкретно ці символи на будівлі, звісно, у сталінські часи вже не мали відношення до масонів та просто символізували архітекторів, які спроєктували будинок. Наприклад, їх також можна знайти на Сумській, 7.
Будівництво будинку було завершено 1953 р. Це пам’ятка архітектури.
Автор проєкту – Георгій Вегман та Есфірь Бельман.
Судячи з відомостей від мешканців, заселяти будинок почали вже 1952-го, коли було збудовано головне крило.
Будівлю було збудовано на місці зруйнованих у роки Другої світової війни будівель Гостиного двору.
Будинок прикрашають скульптури робітника та колгоспниці, які тримають табличку з роком побудови (1952).
Скульптури робітника та колгоспниці – символи епохи, коли атланти та каріатиди в оформленні будівель замінювали більш реалістичними образами.
Авторами скульптур за непідтвердженими даними був Михайло Худас.
Також на будинку можна знайти годинник, на жаль, він у неробочому стані.
Архітектор О. Лейбфрейд згадує, що будівля в Харкові – частково перероблений проєкт повторного застосування, раніше реалізований у Запоріжжі. Будинок там знаходиться за адресою пр. Соборний, 232, побудований в 1949 р., має такі ж скульптури на даху, але його декор бідніший.
В декорі харківської будівлі можна знайти стилізацію під українські народі орнаменти, як у цьому сграффіто у лоджії.
Цікавий факт – біля харківського будинку з двору добре видно надбудовану стіну над останнім поверхом (зверніть увагу на місце на фото, де видно дзвіницю Успенського собору).
Річ у тому, що рівень плоского даху будинку нижчий, ніж висота фасаду, який збільшив архітектор для краси та симетрії.
У цій ніші, найімовірніше, був спочатку портрет одного з радянських вождів.
А ось під’їзд, в якому вдалося побувати, не відрізняється помпезністю та солідністю, хоча має непоганий вигляд.
На балконах можна побачити рештки плитки.
Крило будинку на вул. Квітки-Основ’яненка скоріш за все добудовувалося останнім.
Будівля постраждала від російського ракетного удару по Палацу праці у березні 2022 р.