Губернаторський палац у Харкові було збудовано у 1773-1777 рр., за проєктом невідомого архітектора (можливо, Михайла Тихменєва, проєкт було надіслано з Петербурга). Це пам’ятка архітектури національного значення, розташована за адресою вул. Університетська, 16

Комплекс був завершений архітектором П. Ярославським, який спроєктував огорожу та службові споруди у дворі. Це один з рідкісних зразків стилю ампір з елементами єлизаветинського бароко в Харкові та одна з небагатьох будівель XVIII ст. у Харкові, яку можна побачити зараз.

Палац використовувався імператрицею Катериною II у 1787 р. під час її поїздки до Криму. Власне, він спочатку і будувався як “шляховий” палац, де імператори могли відпочивати під час тривалих вояжів. Пізніше його було передано харківському губернатору для розміщення там своєї резиденції.

Але вже у 1805 р. будинок було передано новоствореному Харківському університету. У ході реконструкції комплексу під потреби університету з двох сторін палацу були надбудовані на 1 поверх кам’яні флігелі (проєкт арх. Є. Васильєва).

На стінах головного корпусу, як і навколишніх будівель університетського комплексу, можна знайти велику кількість меморіальних табличок, присвячених видатним вченим, письменникам та громадським діячам з різних країн, які навчалися в Університеті.

Після переїзду Харківського університету до колишнього Будинку проєктів у 1960-х рр. комплекс старих будівель Університету передали Українському заочному політехнічному інституту (УЗПІ), яке перебудувало та збільшило в обсязі правий (фізичний) корпус. З 1994 р. навчальний заклад став називатися Українською інженерно-педагогічною академією (УІПА).

Головний корпус і ворота були відреставровані під керівництвом В. Новгородова співробітниками Харківської комплексної архітектурно-реставраційної майстерні В. Лопатько, В. Прилуцьким, Г. Черкашиною та інш. На жаль, замовник відмовився відновлювати парапети на карнизі, які були давно втрачені. До речі, В. Новгородов підкреслював, що у будівлі вперше у його практиці виявили автентичні металеві конструкції даху, які використовувалися замість традиційних дерев’яних конструкцій на дахах будинків 18-19 ст.

У 2018 р. фізичний корпус згорів унаслідок ремонтних робіт у горищних приміщеннях (за офіційною версією).

Інші будівлі комплексу університету також постраждали від російських ракетних ударів у 2022 р. і втратили частину скління.

2024 р. УІПА приєднали до ХНУ ім. В. Каразіна – корпуси знову повернулися “під крило” Харківського університету, якому вони служили понад 150 років.