Двадцятка

Великий будинок на вул. Миру, 20, займає на пару з будинком на Бібліка, 19 цілий квартал.

Фото: Іван Пономаренко, 2018

Будинок для адміністрації Харківського тракторного заводу був збудований у 1930-1933 pp. (за іншими даними його будівництво було завершено 1935-го). Він входив у проєкт соцміста “Новий Харків”, який виконало у 1929-1930 роках київське Проєктно-консультаційне бюро при НКВС УРСР під керівництвом архітектора Павла Альошина.

проект третього кварталу соцміста “Новий Харків”

Будинок носить еклектичні риси конструктивізму з мінімальним класицистичним декором. Третій квартал, куди входив будинок, став винятком із планування соцміста (де дома стояли торцями до вулиць). Дослідник Г. Никольский називає архітектором третього кварталу Є. А. Лимаря.

Фото: Іван Пономаренко, 2018

Через те що двадцятий будинок з самого початку проєктувався для інженерно-технічної еліти ХТЗ, його квартири, на відміну від сусідніх “титаніків” та “американок”, могли похвалитися 3-метровими стелями, індивідуальними санвузлами та кухнями. У квартирах було від 2 до 4 кімнат (площа двокімнатної – 60 кв. м, трикімнатний – 80 кв. м). У будівлі, розбитій на 4, 5 та 6 поверхові секції, розташовувалися всі зручності для його мешканців – магазини, аптеки, ательє та бібліотека.

Фото: Іван Пономаренко, 2016

Всього на Миру, 20 – 288 квартир та рекордні для міста 38 під’їздів. Це також найдовший житловий будинок у Харкові. Якщо виміряти його фасад «лінійкою» в Google Maps на три вулиці, то вийде 645 метрів — більше, ніж у панельного гіганта на вул. Академіка Павлова 321/20 (останній ще називають “китайською стіною”).

Фото: Іван Пономаренко, 2017

На подвір’ї у 1936 р. було збудовано дитячі ясла на 180 місць за типовим проєктом Наркомздоров’я (арх. А.Ю. Дунаєвський), нині цей будинок не використовується.

Фото: Іван Пономаренко, 2020

За непідтвердженими даними, під час нацистської окупації 1941-1943 років у будинку на вул. Миру, 20 розташовувалась православна церква.

Фото: Іван Пономаренко, 2018

Численні балкони, збільшені та засклені мешканцями переважно у 1990-х рр., сильно спотворили вигляд будинку.

Фото: Іван Пономаренко, 2017

Втім, вони відображають загальну проблему як району ХТЗ, так і Харкова та України в цілому — відсутність у міському плануванні боксів для зберігання речей мешканців. Механізм покарання за псування фасадів пам’яток архітектури практично не працює. Будівля входить до охоронної зони 6 кварталів Соцмістечка ХТЗ, які є пам’яткою архітектури та містобудування.

Фото: Іван Пономаренко, 2020

У 2013 р. на торці будинку з боку пр. Архітектора Альошина з’явився мурал із серії “Гордість Харкова” на честь Нобелівського лауреата, фізика Льва Ландау (арт-студія КУ2).

Фото: Іван Пономаренко, 2014

У 2017 р. міська влада вирішила зробити двір будинку «зразковим», виклала плиткою, прикрасила квітами та скульптурами.

Фото: Іван Пономаренко, 2017

У головній арці, яка виходила до парку ім. Маяковського, з’явилося зображення неба з хмарами.

Фото: Іван Пономаренко, 2017

Втім, на внутрішньому стані самого будинку ці прикраси не позначилися, за даними мешканців, протікання дахів – звичайна проблема.