За адресою вул. Конторська, 29 знаходяться руїни колись великого комплексу кондитерської фабрики Кромського, відкритого 1889 р. Комплекс був збудований у 1880-х рр. за проєкто архітектора Болеслава Михаловського.
Газета «Південний край», 21 грудня 1889 р.:
НОВА парова фабрика у Харкові.
Д. К. Кромський відкриває на вул. Конторській фабрику кондитерських та макаронних виробів, обладнану паровим двигуном у 12 кінських сил та забезпечену водопроводом, паровим опаленням, вентиляцією, електричним освітленням. Фабрика такого роду – перша на півдні Росії.
Фабрика купця Дмитра Кромського розпочала свою діяльність із випуску традиційних для Слобожанщини ласощів: пастили, пряників, халви, цукатів… Також в асортименті були макаронні вироби, желе, та багато іншого, зокрема, шоколад, який почали виготовляти пізніше. До речі, власник фабрики жив у будинку на її території, тому міг завжди контролювати всі виробничі процеси.
Наразі всі пам’ятають Бормана, але про фабрику Кромського незаслужено забули – у них також був фірмовий магазин у центрі (в районі нинішньої Павлівської площі).
Ласощі товариства Кромського здобули найвищу нагороду (Grand Prix) в Парижі, чим потім хизувались їх етикетки. Взагалі пакування виробів було шикарним, до оформлення долучали найкращих художників. На обгортках шоколаду можна було прочитати казку (щоб зібрати сюжет до купи, треба було купити купу шоколадок), а розкішні бляшані коробки потім роками використовували у господарстві.
Після Кромського фабрикою заволодів купець Іван Романенко. Саме він збудував прибутковий будинок навпроти фабрики – орієнтовно у 1907 р. за проєктом Валентина Фельдмана, який був одним з авторів проєкту Харківської хоральної синагоги. Зараз цей будинок відомий як будинок Шапара, згідно з прізвищем його останнього власника у 1913 – 1919 роках.
У радянські часи фабрика була перейменована на фабрику Крупської (вийшло співзвучно з Кромським). У 1950-х рр. на території фабрики функціонував інститут “Укргідропривод”, який проєктував підприємства харчової промисловості. Весь комплекс був закинутий у 1990-х рр.
Найкраще збереглася труба фабрики – на ній знаходяться передавачі стільникового зв’язку, а під нею стоїть сучасна будка з обладнанням базової станції, на тлі навколишніх руїн це виглядає сюрреалістично.
У 2019 р. архітектурне бюро Drozdov & Partners представило концепт перетворення залишків фабрики на багатофункціональний центр Czukerka з частковим збереженням її оригінальної архітектурної складової.
У складі комплексу планувався громадський та виставковий центр, офіси, ресторани, апартаменти та навіть міст через Лопань.
Сподіваємось, що колись концепт ревіталізації фабрики буде реалізований, та Czukerka стане одним з головних магнітів Конторської.
