Багато хто знає про відому кримінологічну теорію – “Якщо в будівлі розбито одне скло, і ніхто його не замінює, то через деякий час у цьому будинку не залишиться жодного цілого вікна”. Потурання вандалізму викликає його лавиноподібне зростання. На жаль, ця теорія працює практично скрізь, і наше місто – не виняток.

Протягом тривалого часу будинок за адресою пров. Лопанський, 13 було окрасою кварталів біля Благовіщенського собору.

Воно було збудовано у 1912-1914 рр. як торгівельно-мануфактурне, за проєктом архітектора О. Ржепішевського для М. Шполянського. У процесі будівництва виник скандал із міською владою з приводу самозахоплення забудовником частини міської землі, який широко висвітлювався в газеті “Утро”.

У 1920-1930 рр. у будинку розташовувалися павільйони промислово-показової виставки ВДНГ УРСР, потім – протезна фабрика, Шрифтоливарний завод, а в 1990-х перший поверх займало казино “Спліт”.

З 2000-х років будівля була покинута.

Так було до весни 2016 року, коли закритий будинок “відкрили” і по ньому почали лазити “сталкери” та любителі “селфі” з його даху, що і підтверджує велика кількість відповідних фотографій у соцмережах. Знімали тут і кліпи, та професійні фотосесії.

Будівля аварійна, залізобетонні перекриття всередині вже пішли хвилями, огорожі сходів немає, як немає огорожі даху – так що вихід туди пов’язаний із реальною небезпекою для життя.

З деяких пір поліція регулярно почала ловити сміливців та проводити з ними виховні бесіди, але допомагає це слабко. Втім, велика кількість людей, що проходять через цю будівлю, принесла і велику кількість розбитих вікон.

Буквально за кілька місяців будинок втратив всю свою привабливість, втративши значну частину скління. Сталося це буквально на очах.

Як розв’язати ці проблеми? Суворими адміністративними штрафами, охороною нікому не потрібного будинку та сигналізаціями? На жаль, це не відвадить любителів повандалити.

Найкращий спосіб – знову використовувати. І не так важливо, що там буде склад, сквот, галерея або цехи мінізаводу. Бо будинок, в якому мешкають або працюють люди, житиме.

А практично будь-який будинок без людей приречений на зникнення. Як і той будиночок, примарний контур якого залишився на стіні будівлі, що вмирає, по Лопанському провулку, 13.