Шатилівка – історичний район Харкова, відомий своїми елітними будинками та престижністю, значною мірою обґрунтований вдалим розташуванням біля Центрального парку та Саржиного яру. Але таким цей район був не завжди – у ХІХ ст. це була заміська околиця, серед найбільших землевласників якої варто відзначити Василя Досекіна. У 1850-х роках він відкрив одне з перших фотоательє Харкова – завдяки фотографіям Досекіна ми можемо побачити місто та його мешканців середини ХІХ ст.

Досекін інвестував кошти від успішного фотобізнесу у придбання земельних ділянок при хуторі Саржин Яр – для будівництва цегельного заводу. Потім він збудував тут велику садибу і став купцем 2-ї гільдії. На початку 1900-х років більшу частину ділянки успадкувала його дочка Марія Шатілова (її чоловіком був видатний лікар, професор Петро Шатілов).

Професор Шатілов практично все своє лікарське життя шукав методи боротьби з інфекційними хворобами, холерою та тифом, вперше в країні успішно застосував протитифозну вакцину. На жаль, сам він і помер від тифу в 1921, заразившись від хворих у слідчій в’язниці, яких він оглядав.

Марія почала продавати ділянки для будівництва дач – так ця місцевість отримала назву Дачі Шатилової, на ній з’явилася сітка вулиць. Деякі з будинків на початку ХХ ст. збереглися до наших часів, варто відзначити маєток у стилі модерн на вул. Шатилівській, 19. Це добрий зразок стриманого “одноповерхового” модерну 1900-х рр.

Але Марія Шатілова була не єдиним місцевим власником, який продавав землю під дачі – були тут ділянки Поляна та Ковриги.

Сусідство з Міським парком, що набирав популярності серед мешканців Харкова, вже тоді підкреслювалося в оголошеннях – по лінії парку власники дач могли влаштовувати комерційні приміщення.

Також із примітних будівель – кілька будинків 1930-х у стилі раннього “сталінського ампіру”.

Найцікавіший – будинок по Фанінському провулку 4, побудований за проектом Ноя Мойсейовича Підгірного у 1936 р. для співробітників заводу №75 (моторобудівна філія ХПЗ).

Після революційних подій з іншого боку Міського парку розгорнулася нова сторінка історії Харкова – авіаційна. У 1923 р. було створено першу українську авіакомпанію – Укрповітрошлях. На місці скакового іподрому було збудовано аеропорт з ангаром для літаків та авіамайстернями.

На базі останніх почав діяти Харківський авіазавод, який збирав пасажирські літаки конструкції Костянтина Калініна. Деякі вулиці Шатилівки вже на карті 1924 р. мають назву Авіаційна та Червоного Літуна. Швидше за все, саме тут мешкали робітники авіаційного заводу, для яких у середині 1920-х рр. н. було зведено типові 2-поверхові будинки. Стилістично ці котеджі були досить прості, вони мали еклектичні риси спрощеного модерну з сильним тяжінням до конструктивізму.

Саме такий котедж 1920-х років. ховається за сучасним фасадом бізнес-центру, розташованого за адресою пров. Фанінський, 3Б. Будинок був надбудований на 1 поверх у 2000-х роках. У 2021 р. Alter.Build завершила реконструкцію будинку вже за іншим, сучасним проектом офісного центру, який виконали архітектори харківського бюро O.S.A., Є. Босенко Є. та А. Струльов.

За його братом-близнюком на пров. Фанінському, 3А можна зрозуміти, як виглядав цей будинок в оригіналі.

Подібні типові 2-поверхові будинки, збудовані в 1920-х pp. з проектами Аркадія Лангмана, ще збереглися в районі Лисої гори (селище “Червоний Жовтень“), деякі з них мали декор у стилі класицизму, також аналогічні будинки можна знайти на Сортировці. Окремо варто згадати котеджі для робітників арх. Віктора Троценка, які мали риси українського модерну та мають статус пам’яток архітектури.