Район Конторської вулиці з давніх часів був справжнім взірцем харківської мультикультурності – мирної та синергійної. Соборна мечеть, яка знаходиться за адресою вул. Ярославська, 31 хоч і є сучасною будівлею, за нею стоїть цілий пласт мусульманської історії Харкова.

Сучасну мечеть звели неподалік того місця, де знаходилася перша Магометанська соборна мечеть, яку відкрили в серпні 1906 р. Місцева влада заклала обов’язкову вимогу – перекриття стелі та мінарет із залізобетону. Татарська громада збудувала мечеть у рекордні терміни – за 4 місяці.

Поруч із мечеттю також була розташована духовна школа (мектеб). Мечеть була сунітська, але навіть шиїти (до яких належали перси та азербайджанці) теж приходили сюди в особливі святі дні.

Мулла мечеті Рахім Узбяков також був військовим муллою всього Київського військового округу, до якого входила більша частина України. У Харкові декілька сотень військових-татар були розквартировані в Москалівських казармах (зараз це територія колишнього заводу “Радіодеталь” на іншому березі Лопані, навпроти Конторської).

Узбякова дуже поважали у Харкові, він також мав звання акуна – духовного вченого та третейського судді серед мусульман Харківської губернії.
Більшовики після приходу до влади почали поступово закручувати “гайки” всім релігійним організаціям. З духовної школи-мектеба зробили школу татарської мови, у 1933 році був репресований Рахім Узбяков, який помер після допитів, мечеть була закрита, а її стіну використали для стрілецького тиру.
У 1936 р. “розстріляну” мечеть повністю знесли – формальною причиною стало “розширення та облаштування русла Лопані”.
Зруйнувати стіни вдалося, а ось спроби стерти пам’ять громади про свої традиції та історію були марними. Вона продовжувала жити у будинках навколо зруйнованої мечеті. Молилися на пустирі біля колишнього кладовища (на його території збудували завод “Турбоатом”) та на квартирах мусульман – нерідко в присутності міліції.

Громада офіційно відродилася у 1991 р. У Харкові з’явилося багато сімей, що втекли від жахів війни в Ічкерії, а також багато студентів із мусульманських країн, але мечеті все ще не було.

Попри активний опір місцевих жителів, Соборну мечеть було збудовано у 1998-2006 роках за проєктом Ілляса Муратова, хоча декоративні роботи тривали ще кілька років.

Фундамент мечеті частково перетинається із фундаментом старої мечеті, знайденої під час земляних робіт. У стіни нової мечеті було закладено каміння зі старої – як символ безперервності історичної пам’яті.

