У грудні традиційно ЗМІ пишуть про ухвалення бюджету наступного року. Наприклад, Харківська міська рада схвалила проєкт бюджету міста на 2020 рік 27 листопада, і треба сказати, ця тема давно набула скандального забарвлення. На початку ХХ століття у нашому місті уваги до неї було не менше, та й одіозних рішень та скандалів, до речі, також. Тож сьогодні пропоную всім охочим на деякий час повернутися у 1902 рік, щоб дізнатися, які рішення ухвалювали тоді.

Все почалося з того, що 28 листопада кошторис витрат і доходів Харкова на 1903 р., складений міською управою та фінансовою комісією, був розісланий усім голосним Харківської міської думи та надрукований у газетах. За нею доходи на майбутній рік з недоїмками та касою становили суму у 2 641 649 рублів, а витрати з боргами за попередні роки ― 2 641 581. У порівнянні з бюджетом 1902 року в новому році очікувалося збільшення доходів на 116 562, а витрат – на 88 677 рублів.

На сторінках газет про міський бюджет на 1903 читаємо наступне:

Втішне враження справляє передбачуване збільшення доходів по оцінному збору (на 13,101 руб.) І з міського майна та чиншових статей (на 23,397 руб.). З вірогідністю можна сказати, що доходи за цими статтями збільшуватимуться з року в рік, оскільки нерухомість помалу вже переоцінюється і почалося, нарешті, збільшення орендної плати з міського майна шляхом віддачі їх з торгів. Серед передбачуваних доходів звертає увагу вельми солідний дохід у 145 000 рублів з прибутків міського банку, що свідчить про блискучі справи установи, яку не торкнулася навіть загальна важка криза. Від лікарняного збору очікується збільшення доходу на 3000 рублів, що буде результатом вживаних останнім часом поліцією заходів до того, щоб чорнороби, які проживають у місті, і прислуга обов’язково мали лікарняні квитки.

Цікаво також, що низка статей витрат з тих часів і по наші дні залишилася, на жаль, незмінною. Так, приймаючи новий бюджет Харкова, міська управа вкрай дбайливо поставилася до своїх колишніх та справжніх службовців. Завдяки чому у статті видатків з’явилася сума у 22 778 рублів, яку планувалося витратити на:

• Пенсії за вислугу років ― 11858 рублів;
• Допомоги ― 4920 рублів;
• Нагороди (премії) ― 6000 рублів.

У порівнянні з 1902 роком такі витрати зросли на 4834 р. Хоча, задля справедливості варто зауважити, що за проєктом міського бюджету на 1903 рік видаткова частина збільшилася завдяки:

• Надбавок до скарги вчителям та вчителькам міських шкіл та збільшення їм квартирних та нагородних грошей;
• Збільшення суми утримання лікарського персоналу.

Проте, встановлюючи суму без дефіциту, міська управа обійшла стороною важливі та злободенні проблеми. На 1903 не передбачалося виділяти фінансування на:

• Влаштування санітарного відділення при управі;
• Утримання заразних бараків, що будуються при Миколаївській лікарні;
• Перебудова Олександрівської лікарні;
• Створення в районі Журавлівки медичної ділянки, про яку просили бідняки, та на влаштуванні якої наполягала санітарна комісія.

Утримання решти лікарень також скоротили, як і відмовили у проханнях багатьом благодійним установам про збільшення допомоги. Мабуть, тому так негативно ЗМІ та громадськість сприйняли збільшення видатків за іншими напрямками, які охрестили не інакше як «дефекти кошторису» – наприклад, на утримання бульварів та громадських садів.

9 грудня під головуванням міського голови Олександра Костянтиновича Погорілка відбулося засідання Харківської думи. Оскільки голосні міської думи мали більш ніж достатньо часу, щоб ознайомитися з кошторисом, основною метою засідання був детальний розгляд бюджету та його затвердження. На той час жителі Харкова, як і зараз, активно цікавилися всіма міськими справами, тож 9 грудня на хорах у залі засідань їх разом із репортерами газет зібралося багато. Наданий управою та фінансовою комісією проєкт кошторису міських доходів та витрат на 1903 р. викликав серед голосних нашого міста того дня гаряче обговорення.

Голосний думи Микола Миколайович Салтиков пропонував збільшити доходи бюджету, відновивши контракти на віддачу приміщень у Московському та Миколаївському лавах в оренду та віддачу під оранку вигинної землі. Інші голосні пропонували збільшити прибутковість, вводячи нові податки або підвищивши старі. Наприклад, заявляли таке:

«Можна збільшити доходи із земель: під іподром беруть дуже мало. Адже на цей іподром жителі приносять тоталізатору півмільйона на сезон…».

Проте значно більше суперечок серед голосних викликали статті видаткової частини бюджету. Найбільш яскравими були виступи Степана Семеновича Кгаєвського. Спочатку він вказав на необхідність внести до бюджету на 1903 витрати на будівництво в Харкові громадських туалетів. З цього питання міський голова відповів, що кошторис на 4 громадські туалети з опалюванням по 4000 руб. на кожен вже складено. Однак цю суму внести до бюджету міста не вийшло, але за першої ж можливості питання буде вирішено. У відповідь на це Степан Кгаєвський закликав не чекати найкращих часів, а просто зменшити витрати на утримання скверів та парків. Цю ідею одразу ж підтримав інший голосний, Лев Михайлович Вишинський, який додав до всього іншого, що харківські сквери «обслуговують лише Міністерство фінансів, представляючи затишні куточки для тих, хто пиячить». Далі Степан Семенович Кгаєвський заявив, що витрата на утримання скверів дуже велика, суму в 19 000 рублів можна зменшити втричі. Також Кгаєвський звернув увагу на нечувані витрати в новому бюджеті, пов’язані із закупівлею палива для міських установ та рекомендував їх зменшити шляхом відкритих торгів. Та й голосний Михайло Іванович Светухін з питання про завищені ціни зауважив, що «на складання розкладу про години горіння вуличних ліхтарів щорічно витрачається 200 рублів за згодою з директором реального училища, якщо ж запросити студента-математика, то він на ці 200 рублів складе розписаний 19 років уперед…».

Отже, як бачимо, низка явищ у нашому місті має більш ніж глибоку історію та традиції.

Після довгих дебатів бюджет Харкова на 1903 рік було затверджено голосними думи у сумі 2 646 552 рублів. А 31 грудня 1902 року основна інформація про нього з’явилася на сторінках місцевих газет, які зазначали, що місто інтенсивно прогресує. Щоправда, вказуючи, що щодо доходів Харків перебуває в більш несприятливих умовах, ніж інші міста, які мають велику нерухому власність або спеціальні збори.

Головні ж надходження очікуються від міських підприємств:

• Електрична станція – 191 000 руб.;
• Скотобійня ― 174 000 руб.;
• Міський банк – 145 000 руб.

Не менш важливу роль у збільшенні доходів міста грали й різні збори: оцінювальний, збір з торгівлі та промислів, коней та екіпажів.

По видатковій частині зрештою прийняли наступне.

• Фінансування поліції та пожежної команди збільшилося і склало 194 000 рублів.
• На народну освіту (зміст шкіл і т.д.) з бюджету виділялося 158 610 рублів.
• Витрати на медико-санітарну частину становили 314 915 рублів.

Цікаво, що у цій сфері у нашому місті все було непогано, він навіть випереджав інші. У Москві, наприклад, столове утримання хворого складало 14 копійок, а в Харкові – 19 коп. Заробітна плата харківських лікарів у порівнянні з іншими містами також була значно вищою. А ще, крім вищезазначеної суми, додатково в 1903 р. планувалося виділити з доходів міста близько 90 000 рублів на будівництво нових медичних будівель.

Витрати бюджету з медицини на 1 мешканця виглядали так:

• Харків – 2 рублі;
• Санкт-Петербург – 1 рубль 89 копійок;
• Рига – 1 рубль 54 копійки;
• Москва – 1 рубль 41 копійка.

Як бачимо, ситуація з прийняттям міського бюджету в ряді моментів була десь схожою, а десь значно кращою, ніж зараз. А ще, окрім затвердження кошторису витрат та доходів, у грудні 1902 року у Харкові активно святкували Різдво та Новий рік.