У фотопідбірці – три храми Сум, тільки заради яких вже варто приїхати до цього міста.
Кафедральний Спасо-Преображенський собор було збудовано у 1778 р.
Свій сучасний вигляд він отримав після реконструкції під керівництвом Михайла Ловцова, автору проєкту Благовіщенського собору у Харкові.
Він капітально перебудував і розширив собор у 1882-1892 рр., зараз у храмі можна знайти елементи бароко, класицизму та ренесансу.
Перебудова була проведена коштом купців Дмитра та Миколи Суханових.
Над оздобленням працював зокрема художник В. Маковський. На 56-метровій дзвіниці встановлено годинник.
Головна святиня храму, ікона Корсунської Божої Матері, була вкрадена у 2009 р. і досі не знайдена.
Храм запам’ятовуються своїми чорними скульптурами, що контрастують із його світлими стінами. Це євангелісти (центральний купол) та ще чотири апостоли на дзвіниці.
Свято-Троїцький собор. Храм у стилі неокласицизму будувався з перервами з 1901 року на гроші цукрового магната Павла Харитоненка і мав бути освячений 1914-го, але тоді так і не був освячений у зв’язку зі смертю мецената…
У проєкті архітектора К. Шольца можна побачити нотки петербурзьких Ісакієвського та Троїцько-Ізмайлівського храмів. Мармуровий іконостас, який виготовляли в Італії, було втрачено під час транспортування під час Першої світової війни. Практично не збереглося й інше оригінальне оздоблення храму, хоча до його оформлення (розписи, ікони, вітражі) залучалися художники Нестеров, Петров-Водкін і Нівинський. У 1976-1988 роках проводилася реставрація, під час якої було встановлено орган – з церкви зробили будинок органної музики та музей. У 2014 р., із затримкою у сто років, було здійснено чин Великого освячення храму. Усередині собор такий самий світлий і “пастельний”, як і ззовні.
Старовинна Воскресенська церква у стилі козацького бароко була збудована у 1702 р.
Згідно з Філаретом Гумілевським, вона була побудована полковником Андрієм Кондратьєвим, цитую, “з очевидними намірами на випадок нападів татарських”, за його словами, довготривалу облогу можна було витримати у верхній частині церкви.
Дзвіниця була прибудована 1906-го, її автори постаралися не дуже відступати від первісного стилю самого храму, хоча це була не перша дзвіниця, побудована поряд з храмом.
2011-го в ніші дзвіниці встановили “камінь кохання” з Кани Галілейської, де, згідно з Євангелієм, Ісус на весіллі сотворив вино з води.
Тепер молодята торкаються до каменя для збереження “вічного кохання”.
