Сьогодні ім’я вюртембергського підданого Юліуса Гейса мало про що комусь скаже.
Однак на початку минулого століття ім’я одного з найбільших кондитерських магнатів гуркотіло по всій імперії.

Торгові будинки “Абрикосів та сини”, «С. Сіу і Ко», “Жорж Борман” та “Ейнем”, не шкодуючи сил, боролися за серця та гаманці покупців. Битва “шоколадних королів” йшла на повну силу.

Юліуса Гейса, власника «Товариства Ейнем» та одного з основних конкурентів добре відомого нам Жоржа Бормана, можна вважати генієм маркетингу.

Що він тільки не вигадував. У небесах майоріли дирижаблі із закликами купувати шоколад “Ейнема”. На театральній програмі вистави “Ромео і Джульєтта” ви несподівано могли виявити рекламу льодяників від кашлю “Ейнем”.

Композитор Карл Фельдман на спеціальне замовлення «Товариства Ейнем» написав “шоколадні мелодії”. А чого тільки варті назви продукції, яким Гейс приділяв велике значення. Торт міг називатися, наприклад, “Полюби мене”. Ясна річ, що жартівники того часу не втрачали нагоди, зайшовши до кондитерського магазину “Ейнем”, сказати молоденькій продавчині:

Будь ласка, «Полюби мене» за три карбованці.

Особлива увага приділялася також створенню стильного, нестандартного та якісного пакування. Для того часу Юліус Гейс мав, між іншим, дуже незвичайне захоплення, а саме – художню фотографію. Повною мірою це захоплення фотографією відобразилося в унікальних кондитерських каталогах “Ейнем”, що не мають аналогів.

Адже завдяки їм ми з вами потрапляємо в минуле і ніби наживо бачимо частину продукції легендарних магнатів кондитерських імперії.