Котеджі для робітників та службовців – один із ранніх прикладів типового масового житла у Харкові. Вони були побудовані у 1923-1924 рр. за проєктом архітектора Віктора Троценка.
На початку ХХ ст. Західний світ захлеснули урбаністичні видіння субурбій та ретельно спроектованих міст-садів, де десятки тисяч людей мали жити у типових малоповерхових котеджах зі своїми ділянками із садами. Не залишився осторонь цих ідей і Харків, де у 1920-х pp. було споруджено кілька селищ з типовими, але сучасними та комфортними на той час 1-2 поверховими будинками для робітників, на 2-4 квартири зі своїм садом, який дозволяв вести своє господарство, город, розводити свійських птахів.
Ця забудова кардинально відрізнялася від хаотичної концепції містобудування, що панувала раніше, де великі багатоповерхові будинки створювали замкнуті квартали. На жаль, з роками переважну більшість типових таунхаусів у Харкові було зруйновано для будівництва великих багатоквартирних будинків. Організована “субурбія”, яка перешкоджала колективізації та переходу до комунального господарства, не отримала належного розвитку та залишилася в історії.
Два такі будинки на пров. Спортивному, 7 та 9) наприкінці 2010х розібрали на цеглу та з їхніх залишків надбудували ще один поверх аналогічного будинку по вул. Металіста, 5.
На жаль, з часом цих будинків стає все менше і менше та вони тануть на очах, попри статус пам’яток архітектури.
Цей котедж на пр. Героїв Харкова, 130 був перебудований у супермаркет у 2020 р.
Але декілька котеджів у провулку Спортивному ще цілком “живі”.
Віктор Троценко досліджував та обміряв зразки старої народної архітектури на початку 1920-х разом зі співробітниками Музею українського мистецтва під керівництвом Стефана Таранушенка.
Тому на будівлі ми бачимо характерні для українського модерну шестикутні вікна та складну, заламану форму даху.
Проте, як пише архітектор Денис Вітченко, це вже не український модерн, а революційно-індустріальний романтизм, просто обидва стилі надихалися тим самим народним корінням.
Усього таких котеджів було збудовано 35.
Крім відомих будівель біля пр. Героїв Харкова ще 5 з них збереглося в Решетниківському провулку та вул. Тараса Бобанича на південь від ДК “Металіст”.
Багато хто з них “обріс” великою кількістю прибудов, але вони все ще житлові та не занедбані.
Ще більше про історію забудови перших робочих поселень та котеджі архітектора Троценка можна дізнатися з дослідження Михайла Корнілова: