Конторська – це не тільки старовинні будинки, до яких можна доторкнутися. Це також й шари історії, які давно зникли фізично, але залишаються у спогадах дослідників та деяких мешканців вулиці. Наприклад, Конторський міст, або як його інколи називали, Малий Лопанський міст.

Він з’єднував Конторську з Сергіївським та Павлівським майданом напряму та був важливою транспортною артерією міста.

Міст був побудований у 1888 р. за допомогою Товариства взаємного кредиту прикажчиків, а також домовласників Конторської вулиці Буркевича та Єнуровського.

Міст, як і більшість інших у Харкові, в той час, був дерев’яним. Такі мости були значно дешевше кам’яних чи залізних, але дерев’яна конструкція потребувала частого обслуговування та ремонтів, мости страждали від повеней та льодоходу, Конторський міст був немощеним, окрім того, він був похилим з кінців (як і відомий “горбатий” міст). Через це, як писали у пресі, міст ставав “знаряддям катувань” коней з важкими повозками в погану погоду – вони з трудом долали нахил моста, часто підковзувались на бруді та падали, а громадськість вимагала замостити міст каменем.

Попри всі вади, Конторський міст добре розвантажив Лопанський міст та спростив транспортне сполучення в центрі міста.

У січні 1918 р. більшовики між собою влаштували таку собі “битву за Конторський міст”. Революційні кронштадтські матроси звинуватили “червону” верхівку міста у пияцтві в ресторані Версаль по вул. Конторській, 1, кожна сторона викликала собі підмогу та почала стрілянину з обидвох боків моста.

Початково міст був розташований паралельно Лопанському мосту та північного фасаду величезного Гранд-готелю, втраченого під час Другої світової.

Проте, орієнтовно наприкінці 1930-х він став перпендикулярним набережній. Можливо, це було пов’язано з більш приорітетним трафіком в сторону Банного та Торгового провулків (зараз сквер “Стрілка”) та тим, що міст, розташований під кутом 90 до течії річки, був більш надійним та міцним.

На жаль, Другу світову міст також не пережив, на німецькій мапі 1942 його вже нема.

Він не був відновлений й пізніше, хоча, в цілому, пішохідний варіант відродженого Конторського моста міг би непогано вписатись у концепцію ревіталізації вулиці. Проте вирішувати, чи потрібен нам Конторський міст, краще харківській громадськості та професійним урбаністам.