У самому центрі нашого улюбленого міста, на вул. Григорія Сковороди, 14 розташована споруда, яку й досі можна назвати не інакше як Палац медицини.

Зараз там знаходиться Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова.

Проте, раніше це була будівля Харківського медичного товариства, збудована у 1911—1913 рр. за проєктом академіка О. Бекетова. Поява та доля цього палацу нерозривно пов’язана з Харківським медичним товариством.

Тому дуже цікавою для нас є історія створення цієї чудової будівлі, розміщена на сторінках одного з найкращих архітектурних журналів “Зодчий”, у 1911 році самим його творцем, архітектором О. Бекетовим.

На початку статті автор підкреслює, наскільки значущою для держави та нашого міста була діяльність самого Медичного товариства.

Ініціатором та власником цієї споруди є Харківське медичне товариство, яке налічує вже близько п’ятдесяти років свого існування. За цей довгий період на власні кошти та на зібрані пожертвування товариством створено такі корисні установи:

1) Пастерівська станція для щеплень проти сказу, яка обслуговує весь південь Росії та Кавказ;
2) Бактеріологічний інститут з аудиторіями та лабораторіями для молодих лікарів, які працюють за цією спеціальністю.

На особливу нашу увагу заслуговує третій пункт. Адже там вказується, що Харківська бактеріологічна станція була КРАЩОЮ У СВІТІ.

3) Бактеріологічна станція, що знаходиться за п’ять верст від Харкова, що займає перше місце на всій земній кулі з виробництва сироватки: тоді як найбільші станції виробляють сироватку — у Німеччині з 80 і у Франції з 65 коней, на харківській станції
для вироблення антидифтерійної сироватки міститься понад 100 коней; крім того, на ній же влаштований величезний парк для кроликів, морських свинок та інших тварин, над якими виробляються досвідчені щеплення та проби сироваток: дифтеритної, чумної та сибірсько-виразкової;
4) Хіміко-мікроскопічний кабінет для досліджень крові, сечі та ін.
5) Наукова бібліотека із книгосховищем на 50.000 томів;
6) Власна лікарня з чоловічим та жіночим відділеннями для стаціонарних хворих, а також амбулаторії;
7) Безплатна аптека для бідних;
8) Редакція „Журналу Харківського медичного товариства”.

Далі О. Бекетов пояснює, що послужило мотивацією будівництва самої будівлі.

За винятком бактеріологічної станції, всі перелічені установи товариства містилися досі на великому, близько двох десятин, дворовому місці в центрі міста, у випадково придбаних багато років тому старих одно- і двоповерхових флігелях, що доповнювалися, в міру розвитку діяльності суспільства, безглуздими прибудовами та надбудовами.

Нарешті, тіснота, незручність та відсутність достатньої кількості світла та повітря поставили Харківське медичне товариство у необхідність потурбуватися про спорудження однієї цільної, солідної будівлі, де можна було б розмістити всі установи товариства з належним комфортом.

Цікавими для нас є і проблеми, з якими зіткнулися при створенні проєкту будівлі.

Особливої комісії з членів товариства доручили виробити конкурсні завдання на складання архітектурного проєкту; однак, з перших кроків діяльності комісії з’ясувалося, що жодний конкурс не може дати бажаних результатів, оскільки надто суперечливі та різноманітні вимоги фахівців-лікарів кожної галузі. На загальних зборах було вирішено вирішити це завдання не за конкурсом, а шляхом складання цілого ряду ескізних планів одним архітектором, спільно з представниками кожної окремої спеціальності, щоб таким шляхом підійти поступово до найбільш раціонального способу вирішення завдання. З такою пропозицією суспільство звернулося до академіка архітектури О. М. Бекетову. Протягом року було скомпоновано спільно з комісією до восьми різних ескізів, з яких останній, схвалений загальними зборами та прийнятий до виконання, і пропонується до уваги читачів… Кубатура будівлі = 3.000 куб. саж. Вартість за кошторисом близько 300 тис. руб., не рахуючи спеціального обладнання для лабораторій.

У своїй статті Олексій Миколайович Бекетов також досить детально описує саму будівлю, розташування і початкове призначення кожного приміщення. Завдяки цьому ми з вами можемо як би перенестися в 1913 рік, щоб побродити по Палацу медицини, що тільки-но відкрився, про інтер’єри будівлі – у другій частині.