ХНАТОБ

Будівля Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. Лисенка на Сумській, 25 справді вражає своїм розміром. Її будували з 1970 по 1991 рр. (це був один з найвідоміших довгобудів у Харкові).

Фото: Іван Пономаренко, 2019

Кількість матеріалів, що ймовірно “зникли” на його будівництві, стала в місті притчею в язицех. Якщо подивитися на знімки, часів зведення ХНАТОБу, можна побачити, що його конструкція спиралася на найрізноманітніші матеріали (металеві ферми, шлакоблок, бетон, цегла, і т.д.). Все це було оздоблено артикським туфом, вулканічною породою, яку везли з Вірменії, завдяки чому будівля сприймається як бруталістсько-цільнобетонна.

Хоча цей бруталізм лише мімікрує під величезну бетонну споруду.

Фото: Іван Пономаренко, 2019

Втім, з приводу стилістичної приналежності будівлі точаться суперечки – формою вона може належати до бруталізму, але цікавий декор уже нагадує споруди архітектури постмодернізму.

Реквізит за лаштунками. Фото: Іван Пономаренко, 2016

У великій залі – 1500 місць.

Фото: Іван Пономаренко, 2016

У великій залі 2 яруси балконів.

Фото: Іван Пономаренко, 2016

У малій залі – 400 місць, де показують театральні вистави, хоча з 2000 по 2011 рр. у малій залі розташовувався кінотеатр “Кінопалац”.

В задній частині обладнана літня сцена-амфітеатр, яка використовується для концертів та показів кіно. Фото: Іван Пономаренко, 2021

Фото: Іван Пономаренко, 2021

Рівний, викладений плитами майданчик перед ХАТОБом став улюбленим місцем представників міських культур – скейтерів та BMX-велосипедистів. Тут регулярно проводились фестивалі вуличних культур.

Фото: Іван Пономаренко, 2018

У коридорах, зовнішніх та внутрішніх сходах та майданчиках будівлі можна заблукати. У 1990-х роках зовнішні відкриті балкони були одним з улюблених місць збору підлітків із неформальних рухів. Наразі вони закриті для вільного відвідування.

Фото: Іван Пономаренко, 2016

Внутрішні приміщення нагадують відсіки авіаносця або інопланетного космічного корабля, що сів надовго на посадковий майданчик у центрі міста.

Фото: Іван Пономаренко, 2016

Тут можна довго гуляти, запитуючи “що це” і “навіщо це”.

Фото: Іван Пономаренко, 2016

Особливо вражає вигляд знизу вгору перед входом, якщо стати під піддашок.

Фото: Іван Пономаренко, 2014

Фото: Іван Пономаренко, 2016

Фото: Іван Пономаренко, 2013

Фото: Іван Пономаренко, 2016

Усередині передньої частини будівлі багато місця, яке використовується для виставок та ярмарок.

Фото: Іван Пономаренко, 2016

Фото: Іван Пономаренко, 2016

Скульптурна композиція «Музика Лисенка» (скульптор С. Ястребов). Фото: Іван Пономаренко, 2012

За проєкт відповідав колектив архітекторів інституту КиївЗНДІЕП: С. Н. Миргородський (керівник проєкту), В. Д. Єлізарова, Н. В. Чуприна, Р. Н. Гупало та А. П. Зибина. У 1970-му проєкт був цілком свіжий і віддалено нагадував Сіті-хол у Бостоні (1966).

Сіті-хол у Бостоні. Фото: Іван Пономаренко, 2018

Фото: Іван Пономаренко, 2020

У крилах та цокольному поверсі ХАТОБу розташовано безліч кафе, майстерень і студій. Задня частина ХАТОБу, за сценою – 7-поверхова, тут розташовуються гримерні, майстерні з виготовлення декорацій, технічні кабінети – все, що забезпечує функціонування опери та балету.

Фото: Іван Пономаренко, 2016

Майстерня з виготовлення декорацій сцени знаходиться на останньому поверсі та обладнана світловими вікнами у даху. Фото: Іван Пономаренко, 2016

У 2019 році у театрі працювало понад 750 осіб.

Фото: Іван Пономаренко, 2016

З них 300 – артисти.

Фото: Іван Пономаренко, 2016

У підвалі – гараж та приміщення, які використовуються для “альтернативних” заходів. Тут проводили фестиваль “план B”.

Фото: Іван Пономаренко, 2019

А у 2019 р. розташовувався один із майданчиків Бієнале молодого мистецтва.

Фото: Іван Пономаренко, 2019

2005 р., на фасаді ще практично не було рекламних афіш. Фото: Дмитро Пономаренко

13 березня 2022 р. ХАТОБ отримав пошкодження через обстріл російської артилерії.

Фото: ХАТОБ, 2022

У театрі було пошкоджено дах і вибито світлові вікна в ньому.

Фото: ХАТОБ, 2022

Також постраждала безліч інших вікон.

Фото: ХАТОБ, 2022

Харківський художник Гамлет Зіньківський зробив з російської ракети РСЗО на даху ХАТОБа стрітарт-роботу “Олівець страшної реальності. 22H”.