Будівля Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. Лисенка на Сумській, 25 справді вражає своїм розміром. Її будували з 1970 по 1991 рр. (це був один з найвідоміших довгобудів у Харкові).

Кількість матеріалів, що ймовірно “зникли” на його будівництві, стала в місті притчею в язицех. Якщо подивитися на знімки, часів зведення ХНАТОБу, можна побачити, що його конструкція спиралася на найрізноманітніші матеріали (металеві ферми, шлакоблок, бетон, цегла, і т.д.). Все це було оздоблено артикським туфом, вулканічною породою, яку везли з Вірменії, завдяки чому будівля сприймається як бруталістсько-цільнобетонна.

Хоча цей бруталізм лише мімікрує під величезну бетонну споруду.

Втім, з приводу стилістичної приналежності будівлі точаться суперечки – формою вона може належати до бруталізму, але цікавий декор уже нагадує споруди архітектури постмодернізму.

У великій залі – 1500 місць.

У великій залі 2 яруси балконів.

У малій залі – 400 місць, де показують театральні вистави, хоча з 2000 по 2011 рр. у малій залі розташовувався кінотеатр “Кінопалац”.

Рівний, викладений плитами майданчик перед ХАТОБом став улюбленим місцем представників міських культур – скейтерів та BMX-велосипедистів. Тут регулярно проводились фестивалі вуличних культур.

У коридорах, зовнішніх та внутрішніх сходах та майданчиках будівлі можна заблукати. У 1990-х роках зовнішні відкриті балкони були одним з улюблених місць збору підлітків із неформальних рухів. Наразі вони закриті для вільного відвідування.

Внутрішні приміщення нагадують відсіки авіаносця або інопланетного космічного корабля, що сів надовго на посадковий майданчик у центрі міста.

Тут можна довго гуляти, запитуючи “що це” і “навіщо це”.

Особливо вражає вигляд знизу вгору перед входом, якщо стати під піддашок.

Усередині передньої частини будівлі багато місця, яке використовується для виставок та ярмарок.

За проєкт відповідав колектив архітекторів інституту КиївЗНДІЕП: С. Н. Миргородський (керівник проєкту), В. Д. Єлізарова, Н. В. Чуприна, Р. Н. Гупало та А. П. Зибина. У 1970-му проєкт був цілком свіжий і віддалено нагадував Сіті-хол у Бостоні (1966).

У крилах та цокольному поверсі ХАТОБу розташовано безліч кафе, майстерень і студій. Задня частина ХАТОБу, за сценою – 7-поверхова, тут розташовуються гримерні, майстерні з виготовлення декорацій, технічні кабінети – все, що забезпечує функціонування опери та балету.

У 2019 році у театрі працювало понад 750 осіб.

З них 300 – артисти.

У підвалі – гараж та приміщення, які використовуються для “альтернативних” заходів. Тут проводили фестиваль “план B”.

А у 2019 р. розташовувався один із майданчиків Бієнале молодого мистецтва.

13 березня 2022 р. ХАТОБ отримав пошкодження через обстріл російської артилерії.

У театрі було пошкоджено дах і вибито світлові вікна в ньому.

Також постраждала безліч інших вікон.

Харківський художник Гамлет Зіньківський зробив з російської ракети РСЗО на даху ХАТОБа стрітарт-роботу “Олівець страшної реальності. 22H”.