Житловий будинок у пров. Каплунівському, 4, дуже відрізняється від типового харківського модерну – форми його фасаду настільки округлі та пластичні, наче були зліплені з піску чи глини.

Його також називають “будинком без кутів”, деяким він віддалено нагадує барселонські шедеври архітектора Антоніо Гауді, який теж полюбляв пластичні форми. Особливо варто звернути увагу на еркери, які наче плавно виростають з першого поверху та огорожу балкона другого поверху, замасковану у фасаді.

Цей пам’ятник архітектури був побудований у 1912-1913 рр. за проєктом Олександра Гінзбурга. У цьому будинку архітектор масштабував деякі рішення, які вже були використані в будинку на вул. Нетеченській, 16 (групи вікон першого поверху та їх декор).

Будинок є більшим ніж здається – окрім 5 основних поверхів у нього є ще один цокольний, також він сильно витягнутий у довжину у дворі.

На старовинному фото можна побачити, що будинок не завжди був сірого кольору – його верхня частина, починаючи з 2 поверху, мала світлий відтінок.

Цікавий факт – наприкінці ХIX та початку ХХ ст. Каплунівський провулок був Каплунівською вулицею, а Каплунівська вулиця – провулком, це зафіксовано як на історичних мапах, так і в списках домовласників. На мапі Гінзбурга 1916 р. Каплунівський провулок вже знаходиться у сучасному місці. З 1928 по 2015 рр. це був Червонопрапорний провулок. 

Хто був замовником будівництва цього будинку – достеменно невідомо. Ділянка, де він знаходиться, у 1909 р. належала селянці Євдокії Михайлівні Бабкиній (та можливо, частково, міщанину Василію Савелійовичу Заламать’єву).

Судячи з дуже низької вартості ділянок, можна припустити, що це були пусті місця, викуплені пізніше під будівництво.