У 1886 році в одному з номерів щотижневого ілюстрованого журналу “Всесвітня ілюстрація” з невеликим запізненням було розміщено цікаву статтю. Її цінність полягає в тому, що автор особисто був присутній на цьому заході, завдяки чому ми можемо поглянути на подію 1885 року як би його очима.
Відкриття Харківського технологічного інституту
У Харкові 15 вересня відбувалося освячення та відкриття технологічного інституту, будинок якого зображено на нашому малюнку. Скромне свято розпочалося молебною, здійсненою в актовій залі інституту єпископом Амвросієм з трьома протоієреями. Преосвященний надав напуття студентам пастирським словом, а потім з промовою виступив піклувальник навчального округу, запрошуючи молодь чесно і невпинно працювати на обраній нею терені технічної освіти. Урочистість закінчилася співом народного гімну, що супроводжувався гучним «ура» присутніх.
У виданні 1896 року, присвяченому устрою промислової та художньої виставки Нижньому Новгороді, можна знайти цікавий момент.
Лише цього року у нас відкрито першу кафедру сільськогосподарського машинобудування при вищому технічному навчальному закладі (у Харківському технологічному інституті).
З чого можна зробити висновок, що перша у всій Російській Імперії кафедра сільськогосподарського машинобудування була відкрита саме у Харкові. Втім, я не дуже здивований. У Харкові чимало першого. До цього можна звикнути, але неможливо щоразу не радіти.
З ім’ям ВНЗ, який з 1898 року називався Технологічним інститутом імператора Олександра III, пов’язано чимало видатних відкриттів та безліч відомих у Харкові та у всьому світі імен.
Міський голова Харкова Олександр Костянтинович Погорелко з 1885 по 1903 роки викладав у ХТІ. Його рідний син Костянтин у 1913 році з відзнакою закінчив повний курс наук з механічного відділення та був відзначеним званням інженера-технолога.
Один із племінників відомого промисловця та мецената М. Х. Гельферіха – Максиміліан Альбертович Гельферіх.
Про великих людей, пов’язаних з історією ХТІ, написано чимало. Сьогодні мені хотілося б згадати про різні студентські організації вишу, які були невіднятною частиною його життя.
Цікавими є студентські земляцтва, засновані за територіальною ознакою з метою матеріальної підтримки земляків. За даними на 18 листопада 1915 року, у Харківському технологічному інституті імператора Олександра ІІІ діяли такі земляцтва:
- Вятсько-Пермсько-Сибірське
- Харківське
- Орловське
- Воронезьке
- Саратівське
- Полтавське
- Ізюмсько-Слов’янське
- Тамбовське
- Катеринославське
- Чернігівське
- Таврійське
- Волзьке
- Піденно-Західне
- Кременчуцьке
- Сумське
- Приозерне
А от Херсонське, Польське, Північно-Західне та Бессарабське земляцтво свою діяльність на той час припинили.
Харків споконвіку був містом толерантним та багатонаціональним. Через це зовсім не дивний факт, що у Технологічному інституті 1 лютого 1914 року було затверджено статут гуртка студентів-мусульман. Метою його діяльності було вивчення історії ісламу, культурний розвиток, а також матеріальна підтримка єдиновірців. Крім того, 28 листопада 1909 року було створено касу взаємодопомоги студентів-євреїв.
Крім об’єднань за територіальною, релігійною та національною ознакою, у ХТІ на початку ХХ століття існували студентські організації за інтересами. 8 жовтня 1907 року було створено Студентське технічне товариство. Згодом на його основі виникли:
- 20 жовтня 1910 року – Трудова комісія,
- 30 жовтня 1910 року – Хімічна секція,
- Аеросекція технічного товариства.
Статут аеросекції було затверджено 3 грудня 1911 року. Вона отримала назву на честь колишнього студента ВНЗ – Лева Макаровича Мацієвича, відомого авіатора, який став першим загиблим в авіаційній катастрофі в Російській імперії. Вважається, що саме його смерть 24 вересня 1910 призвела до винаходу Глібом Котельниковим ранцевого парашута.
Крім питань, пов’язаних з авіацією, на зборах секції були виступи й на автомобільну тематику.
На початку ХХ століття в імперії застосування холоду для збереження харчових продуктів, що швидко псуються, було досить актуальним, і на свої збори з цього питання збиралася чинна у ВНЗ Секція з холодильної справи.
Члени Фотографічної секції 10 вересня 1915 направили директору інституту цікаве прохання. У ньому учасники пропонували дозволити їм самим фотографувати студентів для вхідних квитків. Керівництво Фотографічної секції вказувало, що готове у найкоротший термін за мінімальну плату виготовляти знімки за встановленим інститутом зразком. Це дозволило б уникнути втрати студентами часу та зайвих грошових витрат, що неминучі при зверненні до послуг фотографів-професіоналів.
Ну а для потреб душі та тіла у ХТІ існували студентський оркестр, бібліотека, спортивний, літературно-драматичний та шахові гуртки.
Зазначу, що у 1915 році студентський хор, гурток живопису, ліплення та малювання та гурток студентів, що грають на ударно-щипкових інструментах, мабуть, через малу кількість учасників припинили своє існування.
Студентські організації, їхні учасники, їхні доповіді, які там читались — все це демонструє палке бажання учнів щось робити та змінювати світ. Це невіднятна частина молодіжної культури із минулого життя нашого улюбленого міста. І я щиро впевнений: за більш детального вивчення дослідників чекає чимало приємних відкриттів у цьому напрямі.