На березі річки Грунь у Лебединський район нинішньої Сумської області (колишня територія Харківської губернії) розкинулося село Василівка. Нічого вже не каже мандрівникові про минулу славу і розкіш колись багатого маєтку гетьмана Івана Мазепи, братів Полуботків, родини Миклашевських та інших…

Воно те й зрозуміло, адже колись прекрасна садиба була безжально знищена за часів Громадянської війни.

Однак, завдяки статті в №72 журналу “Столиця і Садиба” за 1916 рік, ми з вами таки можемо побачити цей чудовий маєток впливових осіб.

Маєток Василівка, Лебединського повіту Харківської губернії, належить генерал-лейтенанту Г.А. Глазенап.

За старих часів воно належало Павлу Полуботку, полковнику чернігівському, який після смерті гетьмана Скоропадського отримав в управління Малу Росію. Василівський маєток був йому наданий Петром Великим з конфіскованих маєтків Мазепи. Через шлюб онуки Полуботка Василівка перейшла до роду Миклашевських, нащадків гетьмана Миклашевського. За Петром Івановичем Миклашевським була одружена бабуся нинішнього власника, Розетта Андріївна (за першим шлюбом Богаєвська). Після її смерті Василівка перейшла до її сина Богаєвського, а після смерті його дружини, народженої маркізи де Вільнєв-Трнас, Василівку успадкував Г.А. Глазенап.

У більярдній є старовинна шафа, чудова своїми лініями та витриманим стилем, а всередині на її дверцятах зображено чотири євангелісти (маркетри).

Не можу не згадати й про сервіз на 24 персони старовинної саксонської порцеляни-марколіні, в якій чудові по красі вази для фруктів та сільнички. У Василівці є кімната звана “диванною”, де меблі, матерія, рама дзеркала, всі ручної художньої роботи, зроблено у Василівці своїми майстровими у минулий час. У цій кімнаті висить старовинна венеціанська люстра і стоять статуетки теж саксонської старовинної порцеляни-марколіні.

Крім того, в садибі є прекрасні килими на всі кімнати, що дивно зберегли фарби та тони, теж домашньої роботи.

Василівський будинок зберігся без будь-яких змін з часу його побудови в 1826 році та коли кілька років тому частина його згоріла, він був відновлений з повною точністю. У будинку є цікава художня бронза, старовинний англійський годинник-куранти, старовинні гравюри, серед яких особливо чудові дві В. Уорда (W. Word) – “Катерина Арагонська захищає себе перед чоловіком, королем Генріхом VII” та інша – “Полон Марії Стюарт “.