Мало хто впізнає у контурах одного із корпусів Технічного університету сільського господарства на пл. Феєрбаха колишній храм, але це дійсно він.

Дерев’яна Вознесенська церква на цій площі була з кінця XVII ст.

Через природне старіння та старість деревини такі храми не могли стояти століттями, часто вони також повністю згоряли.

Наступний Вознесенський храм було збудовано наприкінці XVIII ст. і саме він фігурує в легенді про Пасквіль 1800 р., через який розгніваний імператор Павло Перший нібито мало не наказав зруйнувати місто Харків і не вислати всіх його мешканців до Сибіру.

Насправді версія про намір імператора зруйнувати Харків – це неправда, хоча пасквіль на імператора справді було знайдено на дверях церкви, кілька підозрюваних було заслано до Сибіру, ​​але слідство його автора так і не знайшло.

Історик Микола Горбань дійшов висновку, що автор пасквіля був, швидше за все, поляком, який брав участь у повстанні Костюшка та засланим на службу до Харкова.

Будівництво останнього кам’яного храму на цьому місці проводилося за проєктом Йосипа Карповича (який своєю чергою, згідно з дослідженнями А. Парамонова, був зміненим проєктом Костянтина Тона).

У 1870 р. під час будівництва відбувся частковий обвал ще незавершеної церкви, але в результаті будівництво все ж таки було закінчено в 1876 році.

Після революції 1917 р. Вознесенський храм було закрито. Радянська влада вирішила перебудувати будівлю та використати для службових потреб. Було знесено дзвіницю, бані та барабани, побудовані міжповерхові перегородки та прорубані вікна на другому поверсі, після чого будинок був надбудований ще на 2 поверхи. У 1930-х у ньому розміщувалася спортбаза, у повоєнний час – один із корпусів Технічного університету сільського господарства. Сучасна адреса будівлі: пл. Фейєрбаха, 16.