Мало хто впізнає у контурах одного із корпусів Технічного університету сільського господарства на майдані Оборонний Вал колишній храм, але це дійсно він.

Дерев’яна Вознесенська церква на цій площі знаходилась з кінця XVII ст.

Через природне старіння деревини такі храми не могли стояти століттями, часто вони також повністю згорали під час пожеж.

Наступний Вознесенський храм було збудовано наприкінці XVIII ст. Саме він фігурує в легенді про Пасквіль 1800 р., через який розгніваний імператор Павло Перший нібито мало не наказав зруйнувати місто Харків і не вислати всіх його мешканців до Сибіру.

Як виглядав Вознесенський храм тоді, можна побачити на старому фото, яке було зроблено з картини початку XIX ст.

Насправді версія про намір імператора зруйнувати Харків – це неправда, хоча пасквіль на імператора справді було знайдено на дверях церкви. Кілька підозрюваних було заслано до Сибіру, ​​але слідство його автора так і не знайшло.

Історик Микола Горбань дійшов до висновку, що автор пасквіля був, скоріше за все, поляком, який брав участь у повстанні Костюшка та засланим на службу до Харкова.

Будівництво останнього кам’яного храму на цьому місці проводилося за проєктом Йосипа Карповича. Цей проєкт, згідно з дослідженнями А. Парамонова, в оригіналі був проєктом Костянтина Тона, який переробив Кврпович.

У 1870 р. під час будівництва відбувся частковий обвал, але спорудження храму все ж таки було закінчено у 1876 році.

Після революції 1917 р. Вознесенський храм було закрито. Радянська влада вирішила перебудувати церкву та використати її для службових потреб. Було знесено дзвіницю, бані та барабани, були побудовані міжповерхові перегородки та прорубані вікна на другому поверсі. Після чого будинок був надбудований ще на 2 поверхи. У 1930-х у ньому розміщувалася спортбаза. Після Другої світової війни та по цей час в колишньому Вознесенському храмі розташований один із корпусів Технічного університету сільського господарства. Сучасна адреса будівлі: майдан Оборонний Вал, 16.