Необхідність будівництва критого ринку на Благовіщенському базарі виношували у харківській міській управі понад 10 років, з початку ХХ століття.

Прогрес у цьому питанні було досягнуто завдяки роботі міської базарної комісії та її голови, члена міської управи А. Краснова. На початку 1911 р. на розгляд думи було представлено 3 проєкти, перемогла пропозиція архітектора Іліодора Загоскіна. Великий критий ринок, для будівництва якого виділили 11.835 кв.м. на місці рибних лавок, вирізнявся еклектичними фасадами з нотками історизму (його вежі нагадують замкову архітектуру).

Від основного витягнутого корпусу ринку відходило 4 павільйони, весь контур закривав “пояс” критих галерей, які утворювали 6 внутрішніх дворів.

Будівництво було розпочато у 1912 р. та супроводжувалося значними труднощами. Однією з основних проблем був м’який ґрунт та ґрунтові води – дренажні роботи та боротьба з підтопленням підвалів забирали багато сил та часу. При зведенні ринку активно використовувалися залізобетонні конструкції та металеві ферми.

Через Першу світову війну і дефіцит фахівців виникли затримки з установкою електричних холодильників талінського заводу Franz Krull, які прийшли на зміну звичайним для тих часів льодовикам. У пресі також згадується конфлікт між газовим заводом і муніципальними відомствами, газові труби першого заважали прокладці каналізаційних труб для ринку.

Введення ринку в експлуатацію неодноразово переносилося і відбулося восени 1915 року. Площу навколо будівлі заасфальтували.

Критий ринок передбачав розміщення 260 торгових точок, лавки та магазини призначалися насамперед для торгівлі м’ясом, рибою, овочами та молочними продуктами.

Відкриття суперсучасного критого ринку із холодильним обладнанням викликало небувалий ажіотаж. Торгових точок не вистачало для всіх охочих, тому вже 1914 р. обговорювалося питання щодо будівництва другого критого ринку.

Будівля критого ринку сильно постраждала під час Другої світової війни та була відновлена ​​лише у 1952 р. за проєктом арх. Б. Мірошниченка.

На початку 2010-х рр. було проведено масштабну реконструкцію будівлі, в ході яких було замінено металоконструкції, зміцнено фундамент та склепіння підвалів (проблема м’якого ґрунту та підтоплень тягнеться з моменту будівництва).

У 2018 р. біля входу до будівлі Центрального ринку було встановлено скульптуру «Продавчиня насіння». Скульптор Сейфаддін Гурбанов jбрав справжню продавчиню цього ринку як прототип скульптури, поряд з нею також зображені також сплячий кіт, щур і два горобці.

Внаслідок російського обстрілу 4 листопада 2024 р. було пошкоджено скління понад 50 павільйонів будівлі ринку.