Після революції 1917 року, ім’я великого харківця і творця перших художніх листівок в Російській імперії, Миколи Каразіна, було забуте.

Крім того, на початку 1920-х років радянською владою було видано книгу про нього під назвою “Каразін Н.М. — художник, який оспівує варварство та загарбницькі дії Росії до революції”

Таким чином найпопулярніша людина свого часу, самобутній, неповторний художник і один із кращих у Російській Імперії малювальників взагалі ніби й не існував.

Лише у 1975-1976 роках В.Шумков воскрешає його ім’я, публікуючи великі матеріали про Миколу Каразіна в журналах «Зірка Сходу» та «Книжковий огляд».

У першому своєму дослідженні, присвяченому нашому великому харківцю “Життя, праці та мандри Миколи Каразіна письменника, художника, мандрівника”, опублікованому в журналі “Зірка Сходу” в 1975 р., № 6, Шумков згадує досить цікавий випадок.

Завдяки цьому один із найталановитіших і найгеніальніших художників стає більш жвавим і ближчим до нас.

Але військова кар’єра не привабила Н. Н. Каразіна. У 1865 році він виходить у відставку з чином штабс-капітана і подає прохання про зарахування його до імператорської Академії мистецтв у Петербурзі. 6 жовтня 1865 року він був прийнятий до вільно приходячих учнів академії.

Провчившись всього рік під керівництвом відомого баталіста Б. П. Віллевальде, Н. Н. Каразіна після конфлікту з ректоратом академії виключили з неї. Згодом він часто розповідав про цей епізод. До нас він дійшов у спогадах Олександри Петрівни Шнейдер — художниці, з якою Каразіна пов’язувала багаторічна дружба. Ця розповідь дуже цікава, і має сенс привести її повністю.

На курсі була поставлена ​​тема з Біблії: „Відвідування Авраама трьома ангелами“. Каразін трактував її реально: намалював намет, трьох мандрівників, які сиділи біля столу, Сару, прислужника та Авраама, який розмовляв з ними. За таке трактування теми він отримав від журі наступне зауваження, написане на самому малюнку (він вже здалеку побачив цей напис, проходячи по виставці до свого малюнка): “Чому Ви позбавили ангелів належної прикраси – крил?”, Каразін негайно схопив олівець і написав: “Тому, що вважав Авраама здогадливішим за академіків, і що якби він побачив ангелів з крилами, то відразу ж здогадався б, хто вони такі”. За що і був негайно о 24 годині виключений з Академії.

Ось така вона харківська дотепність. Після виключення з Академії мистецтв попереду Миколи Каразіна було ще багато великих звершень на ниві мистецтва. Тож далі буде…