Багатьом харківцям добре відомий старовинний особняк, розташований за адресою вул. Мироносицька, 58 (на перехресті з вул. Каразіна).
Творцем його більшість Харківців вважає архітектора О.М. Гінзбурга.
У 1990-х роках тут був Будинок Чаю “Камелія”, тому мешканцям Харкова споруда відома як “чайний будиночок”.
Як усім добре відомо, у період з 1893 по 1917 рік у нашому улюбленому місті існувало 7 іноземних консульств.
1909 року в Харкові було відкрито Королівське Шведське консульство. Очолював його консул Адольф-Густав Альбертович Мюнх. Вважається, що “чайний будиночок” був побудований саме на його замовлення і власником був саме він.
У всякому разі, це є найпоширенішою інформацією. Але все це виявилося суцільним міфом. Реальна історія цього будинку зовсім інша.
Завдяки інформації, люб’язно наданій нам Андрієм Парамоновим, виявилося:
- Архітектор особняка невідомий, його ім’я не збереглося у проєктній документації;
- За документами з 1908 року особняк належав професору медицини Міхіну Павлу Васильовичу, який купив його у дочки надвірного радника Катерини Василівни Іванової.
Прізвища Мюнх і Міхін дуже співзвучні, тому могла й виникнути плутанина, що стала початком великого міфу про будинок шведського консула.
Цілком можливо, що хтось з істориків чи журналістів зробив друкарську помилку в тексті. Надалі її, не перевіряючи, бездумно почали масово тиражувати всі ті, хто пише про особняк на вулиці Мироносицькій, 58.
Таким чином маленька помилка чи некомпетентність породила один із найбільших міфів історії та архітектури Харкова.
