Знайти суто Харківську легенду, байку чи анекдот у виданні до 1917 року складно, але цілком реально.

Особливо радує і підкреслює винятковість перебування такого анекдоту не в локальних журналах, а у всеросійських.

У 1903 році, в 13-му номері видання, на яке були підписані панянки з усіх куточків Імперії, знаходимо наступне:

Один селянин, приїхавши вперше до Харкова, увійшов у модний магазин і спитав дьогтю.
– Нема дьогтю, тут тільки дурнями торгують!
– І великий же на них видно попит, якщо тільки один ти залишився

Навіщо селянину саме в модному магазині знадобився дьоготь? Що то був за магазин? Історія про все це замовчує. Але я щиро впевнений, що ще сотні таких ось харківських анекдотів чекають на своїх відкривачів. Адже все найцікавіше лише починається.