Слобожанський слід в архітектурі Австралії

10.01.2016 /

Австралія, місто Аделаїда, храм святого Миколая Чудотворця.
Роки будівництва: з 1963 по 1970.

Проте, мало хто знає, що автором проєкту цього архітектурного дива є наш з вами талановитий слобожанський земляк – Володимир Сергійович Пожидаєв.

Ми взагалі, на превеликий жаль, дуже мало знаємо про життя та долі харківців в еміграції. Проте забути та викреслити імена тих, хто не з власної волі в період Громадянської війни залишив рідну Слобожанську землю, спливши на чужину на кораблях барона Врангеля, ми не маємо права.

734864_1650852831798721_267023236177386320_n

Він народився 15 лютого 1909 року у повітовому місті Харківської губернії – Сумах.
Батько був офіцером та вихователем Сумського, а згодом Кримського Кадетських Корпусів.
1920 року, як і багато інших Харківців, Пожидаєв з батьками евакуювався з Криму до Югославії.

12466231_1650852761798728_6591281285687607187_o (1)

У 1928 році Володимир Сергійович закінчує в місті Біла-Црква (Югославія) Кримський Кадетський Корпус. Потім у Белграді навчається на архітектурному відділенні технічного факультету Белградського університету. По закінченні залишається помічником при університеті за класом церковної архітектури, а потім працює в Управлінні Державної Монополії.

993865_1650852848465386_734424375145481834_n

Як талановитий архітектор, присвячує все життя своїй професії.

У 1951 році Володимир Пожидаєв з усією родиною переселяється до Австралії у м. Аделаїда. Одночасно з роботою на державній службі він розробляє проєкт та проводить будівництво православного російського храму в Аделаїді та розпочинає проєкт православної церкви в Канберрі, столиці Австралії.

Помер 19 серпня 1972 року.

Отакий, нехай і невеликий, але слобожанський слід в архітектурі Австралії.
Хоча таких слобожанських слідів та відомих харківців-емігрантів після 1920 року в усьому світі було чимало.

Тож це лише початок нових історій про дивовижні долі…

Джерела:

  • Некролог із журналу “Кадетський переклик” № 4, 1972.
  • Чуваков В.М. “Незабуті могили (Російський закордон: некрологи 1917-1979)”, том 6, книга 1. 2005 рік.