Про існування історичного циклізму (теорії повторення історичних періодів та подій) писав ще давньогрецький історик Полібій.
Надалі цю тему розвивали Макіавеллі, Кампанелла, італійський мислитель кінця XVII – у першій половині XVIII століття Джамбатиста Віко.
Справді, дуже багато подій і явищ минулого повторюються з епохи в епоху. Нині у ЗМІ періодично з’являються матеріали про те, що непорядні люди, одягаючи військову форму, видають себе за учасників бойових дій і з метою матеріального збагачення збирають у довірливих громадян гроші, а також розповідають різні небилиці про війну, сіючи таким чином паніку серед населення. Такі ж випадки спостерігалися на наших землях і 100 років тому. Як відомо, 1 серпня 1914 року Російська імперія вступила до Першої Світової війни. А в період з 28 вересня по 8 листопада 1914 року сталося одне з найбільших бойових зіткнень цієї страшної війни – “Варшавсько-Івангородська операція”. У ході кривавих боїв сумарні втрати російської, німецької та австро-угорської армій становили понад сто тисяч людей убитими.
Через місяць, 28 жовтня, у слободі Волохів Яр з’явилася невідома людина з перев’язаною правою рукою, яка видавала себе за офіцера, пораненого в боях під Варшавою. Селянам він розповідав про те, що в тій битві німці вбили близько трьох мільйонів російських солдатів, нібито завдяки тому, що солдатам перед битвою давали горілку. Чому солдати в стані сильного сп’яніння йшли в бій без жодної свідомості та масово гинули.
Зрозуміло, що від таких «правдивих відомостей з фронту» у Волоховому Яру почалася паніка. Селянам же Федору Кириловичу Величку та Павлу Герасимовичу Проценку офіцер Першин розповідав, що їхніх синів, покликаних з мобілізації в армію, він добре знає, бо обидва служили під його командою. Наразі вони поранені та перебувають на лікуванні у Київському шпиталі. За те, щоб надати їх синам пенсії за рани та відпустки, Першин виманив у довірливих батьків сумарно 12 рублів 75 копійок.
Однак так сталося, що в цей час через слободу у справах служби проїжджав наглядач міста Змієва — Яворський, який звернув увагу на підозрілого офіцера і затримав його. У ході допиту з’ясувалося, що людина, яка видає себе за пораненого військового, ніколи на службі не перебувала, та й на війні зовсім не була. А виявилася селянином Курської губернії, Білгородського повіту, Шопинської волості, села Непхаївки Олександром Євдокимовичем Першиним, 32 років від народження. Не маючи жодних засобів для існування і не знаходячи ніде собі роботи, винахідливий курчанин став видавати себе за пораненого офіцера і збирав «добровільні пожертви» від довірливих і жалісливих громадян. Таким шляхом Першин у різних осіб зумів виманити на момент затримання вже близько 50 рублів. Поліція повернула гроші Проценку та Величку і почала наводити про «героя» довідки. Виявилося, що у Верхнесільському суді I-ї ділянки Зміївського судово-світового округу вже є справа за звинуваченням Першина в шахрайстві за 174 статтею, але через розшук обвинуваченого тягнеться з 1912 року. З цих причин Олександр Першин був підданий попередньому затриманню. Органи правопорядку порушили справу про накладення на брехуна адміністративного покарання за «публічне поширення хибних, порушують у населенні тривогу відомостей про дії уряду та військ».
Харківський губернатор, розглянувши обставини справи Першина, 6 листопада 1914 року ухвалив за поширення хибних чуток заарештувати обвинуваченого на 90 днів із зарахуванням часу попереднього його затримання. Найцікавіше, що вже 17 грудня після 45-денного арешту фальшивого офіцера було звільнено з-під варти.
Як склалася подальша доля цього афериста – невідомо. Наважуюсь припустити, що він ще не раз після такого м’якого покарання видавав себе за офіцера чи ветерана. Такі ж «ветерани», які розповідають населенню фантастичні історії про тримільйонні втрати в боях (це ж скільки треба було горілки, щоб їх усіх напоїти!!) і збирають гроші на наших землях були, є і будуть — адже історія, на жаль, знову повторюється. ..
