29 вересня 1914 року губернатори та градоначальники Російської Імперії (і Харкова в тому числі) отримали з департаменту поліції Міністерства внутрішніх справ дуже цікавий циркуляр із грифом «Секретно».

Суть документа, на якому стояв підпис Товариша Міністра внутрішніх справ (посада, що дорівнює за повноваженнями заступнику міністра – прим. автора) Володимира Федоровича Джунковського, полягала в наступному:

У видах об’єднання та однаковості реєстрації злочинців Розшуковими Відділеннями та Центральним Бюро мною визнано необхідним, на зміну раніше виданих з зазначеного питання правил, вести такі вказівки:

1. Реєстрація за словесним портретом, визнана після багаторічного досвіду, такою, що не задовольняє своєму призначенню, вона скасовується і її місце має зайняти як основна і єдино доцільна реєстрація за дактилоскопією, а як додаткова до неї – реєстрація за родами злочинності та алфавіту.

Другий пункт цієї реформи був не менш важливим. Адже для реєстрації за родами злочинності вводилася новостворена таблиця. Наполегливо вимагалося, щоб наявний у розшукових відділеннях не дуже численний картковий матеріал був не пізніше 1 січня наступного року перегрупований за новою таблицею.

Безумовно, вищезгадані пункти були лише частиною реформи Володимира Федоровича Джунковського, опис якої зайняло чимало сторінок.

Хай там як, харківський Поліцмейстер та повітові справники отримали вищезгадану таблицю, і саме по ній у нашому місті трохи понад 100 років тому відбувався розподіл злочинців за родами злочинів.

Завдяки цьому документу (через свій чималий розмір, зважаючи на все, він висів на стінах кабінетів поліцейських Харкова) ми з вами можемо не тільки з’ясувати, як називалися ті чи інші злодійські професії, але й чим вони конкретно характеризувалися.

На самому початку «Таблиці розподілу злочинців за родами злочинів» ми дізнаємося, хто ж такі аферисти (шахраї), баришники (або баришники кінські), бродяги, як їх визначали і чим займалися.

Далі з пункту №4 по №28 слідує великий розділ під назвою «Крадії», з якого випливає, що бувають злодії:

• Велосипедів, автомобілів, мотоциклеток тощо.
• Глумачі. Особливий вид злодіїв, що приховують гроші при розміні великих сум у момент отримання здачі за дешеву куплену річ.
• Зломщики (шніфери). Усі злодії, які здійснюють крадіжки зі зломом з яких завгодно безлюдних приміщень чи сховищ.
• Голубники — горищні злодії, головним чином — білизни, повішеної для просушки. (Голуби злодійською мовою означає білизну).
• Городошники (та городушниці) ― особи, які вчиняють крадіжки товарів у магазинах при покупках; головним чином діють, приїжджаючи на гастролі у великі центри, на ярмарки, під час великих свят та всяких урочистостей. Переважно крадуть в універсальних магазинах у метушні.
• Домушники-громили — крадуть з приміщень із зломом замків та інших перешкод.
• Домушники по тихому — крадіжки з відмичками, підібраними ключами, без злому; сюди ж відносяться і так звані «Вітальники з добрим ранком» – злодії, які виносять речі через випадково залишені відчинені двері.
• Залізничні злодії. Крадуть товари на шляху просування поїздів, на станційних складах, з вагонів, що стоять на запасних коліях; до цієї категорії слід відносити й крадіїв запчастин вагонів, а саме: буферів, підшипників, кранів, дзеркал з вбиралень, обшивки тощо.
• Залізничні злодії-банщики ― викрадачі ручної поклажі на вокзалах, у пасажирських вагонах та на пароплавах.
• Кишенькові злодії — особи, які вчиняють різні крадіжки у певному місті, не виїжджаючи на гастролі, так би мовити, місцеві.
• Касири ― винятково здійснюють крадіжки зі зламуванням незгасних кас та грошових скриньок. Фахівці ці мають дуже багато представників серед злодіїв Царства Польського, а особливо Варшави, потім греки та приїжджі з інших іноземних держав. Злодії цієї категорії використовують при зламах кас і стін дуже дорогі інструменти та пристрої нової техніки.
• Конокради та худобокради (крім викрадачів собак).
• Марвіхери ― кишенькові злодії вищої марки, злодії-гастролери ― крадуть у театрах, цирках, благодійних базарах та загалом у місцях скупчення чистої публіки. Вони ж здійснюють кишенькові крадіжки у пасажирів, головним чином, при посадках у вагони, на залізницях та трамваях.
• Мийники ― злодії-гастролери, які обкрадають пасажирів у дорозі за допомогою засобів, що присипляють. Заводять знайомство і пригощають цигарками, питтям, закусками, отруєними снодійними зіллями.
• Наймачі квартир і кімнат ― здійснюють крадіжки, з’являючись у квартири та кімнати, що віддаються в найми та передаються. Зазвичай діють удвох: переважно чоловік і жінка; роблять крадіжки, розважаючи осіб, які показують приміщення, різними розмовами, іноді вимагають подати води, іноді навіть дають невеликі задатки, просячи написати розписки. Відволікаючи увагу чи користуючись відсутністю тих, хто показує квартиру, роблять крадіжку.
• Парадники ― крадуть із передніх та швейцарських верхню сукню, шапки та інш.
• Полотери. До цієї категорії треба віднести осіб, які здійснюють крадіжки під виглядом майстрів: водопровідників, телефоністів, сажотрусів; осіб, які мають безперешкодний доступ до квартири.

Розділ «грабіжники» менш різноманітний і має всього 3 категорії.

• грабіжники озброєні
• грабіжники не озброєні
• лжесвідки та лжеприсяжні

А ось заняття наступних осіб набагато різноманітніше та цікавіше.

Шахраї:

• Аферисти «на ченця» ― особи, які виманюють гроші, вексельні бланки чи гербовий папір на велику суму, під приводом передачі спадщини від високого духовного чернецтва, за перевагою православного віросповідання, нібито з метою забезпечення капіталів у надійних комерційних руках для нібито прижитої дитини, щоб уникнути законної конфіскації капіталів на користь духовного відомства. Аферисти змушують жертву купити вексельні бланки, актовий папір та. т.п., отримавши які на руки, ховаються.
• Здирники шляхом загрозливих листів (крім шантажистів). Найчастіше це особи, які недовчились у різних, переважно, середніх навчальних закладах, розпропагандованих у визвольні роки і які виховали себе на пінкертонівській літературі, хоча, звісно, можуть бути й особи іншого суспільного становища.
• Наречені. Особи, що займаються ловом наречених, переважно перезрілого віку, і заволодіння грошами під приводом на одруження, в рахунок наступної частини майбутнього посагу, хоча б мінімального забезпечення близьких родичів, ліквідації старих боргів, любовних зв’язків тощо.

• Складальники пожертвувань. Ті, хто займається збором пожертвувань на вигадані благодійні установи, а якщо й реальні, то утримують на свою користь, завдяки підробкам у книгах і квитанціях, левову частку збору. До цієї категорії треба віднести й збирачів на уявні храми, лікарні та інші богоугодні місця; зазвичай діють, пред’являючи фальшиві посвідчення та придруковані книжки для збору.
• Фальшивомонетники, підробники кредитних білетів, металевих грошей, купонів, акцій та ін. % паперів. До цієї категорії слід відносити й осіб, які пропонують для продажу старі акції підприємств, що лопнули та давно не існують.
• Шантажисти. Особи, які вимагають гроші шляхом загроз опублікуванням тієї чи іншої обставини, що компрометує та ганьбить добре ім’я та честь людей заможних, з помітним становищем. Ще вимагають, дізнавшись якусь таємницю з минулого цих осіб та їхні любовні пригоди.
• Шулера. Ті, хто займається нечесною грою в карти (відомі наступні категорії шулерів: «виконавці», «банкомети», «наймачі», «навідники», «упорядники», «антрепренери», «закривальники», «помічники взагалі», «галерка», «телеграфісти» та «посіпаки»). З шулерських прийомів як найбільш уживані відомі такі: накладка, зміна, коробочка, мішок, підбір, підсипка, наклейне очко, тримка, телеграф, дзеркало, накол і тасовка.

У розділі «Різні категорії злочинів» можна було дізнатися про те, хто такі й чим займаються:

• Дезертири, що ховаються від військового обов’язку
• Коти
• Навідники (або підводники)
• Контрабандисти
• Отруювачі
• Педерасти та статеві психопати
• Палії
• Злочинці проти честі та цнотливості жінок
• Лихварі та дисконтери
• Звідники
• Сектанти
• Утримувачі злодійських квартир («Хаза», «Малина»).
• Таємна торгівля зброєю та провезення її
• Торговці живим товаром
• Вбивці
• Шпигуни
• Загальна категорія

Як бачимо, багато хто з тих термінів і визначень і до сьогодні у вживанні.

Ось така була цікава та пізнавальна таблиця. Немає сумнівів, що справи 1914—1917 років про шантажистів, парадників, мийників, касирів та інших, які зберігаються в державному архіві Харківської області, не менш цікаві. Але це вже зовсім інша історія…