Храм Іоанна Богослова був побудований у 1885 р. у слободі Іванівці за проєктом архітектора Федора Данилова на пожертвування парафіян. Філарет Гумілевський у своїй праці “Історико-статистичний опис Харківської єпархії” (1857) писав про те, що в Іванівці перший Іоанно-Богословський храм з’явився ще близько 1680 року.

Сайт храму стверджує, що парафіяни в основному були робітниками залізничних майстерень та хімічного заводу Пащенка-Тряпкіна. Згодом слобода увійшла до складу міста, нинішня адреса – вул. Велика Панасівська, 105А.

Згідно з довідковою книгою Харківської єпархії (1904 р.) парафіян було 3822, чоловічої та жіночої статі майже порівну.

Це ж джерело говорить про те, що престолів було два: на честь Святого Євангеліста Іоанна Богослова та Різдва Пресвятої Богородиці. Був ще й третій престол, але він був освячений лише того ж 1904-го, на честь Святого Феодосія, архієпископа Чернігівського та Преподобного Серафима Саровського. При храмі діяла церковно-парафіяльна школа.

Храм Іоанна Богослова було закрито у 1930-му та у 1932 р. передано у розпорядження відділу транспорту та зв’язку при міськраді для подальшого зносу.

Але знесені були лише хрести та верхню частину дзвіниці – церкву використовували як склад. Під час Другої світової війни быльшу частину дзвіниці було знищено.

До 1992 р. церква продовжувала руйнуватися, знгідно висновку НДІ “Укрпроектреставрація”, було зруйновано 70% церкви. Були втрачені розписи (за винятком окремих фрагментів), верхня частина купола та даху, сходи південного та північного входів та та фронтони над ними. 14 серпня 1991 р. церкву було передано владою громаді УАПЦ (зараз ПЦУ). Відновлювати храм вона розпочала з 1992 р., зараз роботи вже завершено.

Внаслідок російських обстрілів із РСЗВ 9 вересня 2022 р. було пошкоджено фасад храму, також були вибиті вікна.