У далекому 1913 футбольний світ Російської Імперії потряс скандал, пов’язаний з нашим улюбленим містом.

Мабуть, складно знайти зараз книгу з історії футболу, де не згадують цієї досить веселої витівки харківців.

Наприклад, у книзі Юрія Федоровича Коршака “Старий, старий футбол”, виданої 1975 року, знаходимо таке:

У російському чемпіонаті, як і раніше, панувала плутанина. На півдні, де окремо виступали команди кількох міст, влаштування матчів було доручено «Харківській лізі». Футбольні діячі міста дуже своєрідно виконували цю місію. За жеребом збірна Харкова мала зустрітися з киянами. Харківці люб’язно поцікавилися у суперників про найбільш прийнятну для них дату змагання та призначили матч… зовсім на другий день. Кияни не змогли надіслати команду і були визнані такими, що програли. Потім команда Харкова насилу здолала Юзівку та вийшла у фінал. Фінал першості Півдня слід було розіграти у Харкові. Організатори турніру хотіли зіграти з одеситами такий самий жарт, що і з киянами. Але, як то кажуть, не на тих напали. Одесити подали скаргу до Всеросійської футбольної спілки. Оскільки сторони ніяк не могли домовитися про терміни проведення змагання, Союз сам призначив дату і також переніс гру з Харкова до Одеси.

А ось сучасний дослідник Юрій Павлович Лукосяк у другому томі своєї книги “Футбол Росії вчора, сьогодні, завтра. 1860-2011”, виданій у 2011 році, детальніше описує цей веселий випадок, публікуючи матеріал засідання правління Всеросійського футбольного союзу:

З журналу «До спорту!» Москва. №35. 13 жовтня 1913 року.

ЗАСІДАННЯ ПРАВЛЕННЯ ВФС

Завдяки присутності у С.-Петербурзі Р.Ф. Фульда та К.Г. Бертрама, було імпровізовано збори Правління Союзу під головуванням О.Д. Макферсон. Більшість засідання присвятили розгляду непорозумінь при розіграші першості Півдня. Облаштування його було доручено Харкову, який, здається, досить однобоко зрозумів свою роль і діяв досить незвичайним чином.

Судити точно про це неможливо, оскільки Харківська ліга не повідомляла союз про свої рішення і не надсилала протоколів, тож про те, що робилося на Півдні, Правління союзу дізналося лише з протестів скривджених клубів та ліг. Так насамперед поскаржився Київ, що його позбавили права грати на першість. Спершу Харків запросив, коли Київ може грати, а потім призначив день саме такий, коли Київ не міг грати. Під час засідання Правління союзу в Москві представник Харкова заявив, що Харківська ліга виправить це і дасть Києву зіграти з Одесою або з Харковом, але така справа і залишилася при намірі. Правління ухвалило вказати Харкову на неправильність такого рішення. Потім Харків «призначив» розіграш фіналу між Харковом та Одесою у Харкові. Одеситів скоріш за все не спитали, бо вони просили союз призначити гру в Одесі; оскільки відповідь Правління затрималася через необхідні переговори між членами її та між зацікавленими сторонами, Одеса дала Харкову «вимушену» згоду приїхати в зазначений день, але тоді Харків переніс змагання на інший день, зовсім вже для Одеси незручний. Побачивши з представлених телеграм, вина в тому, що матч досі не відбувся – більше на боці Харкова, правління призначило розіграш матчу на 13 число в Одесі.

Ось такі ось були у нас земляки, які не гидували жодними хитрощами для досягнення перемог.

А скандали у футболі, як ми бачимо, були не лише зараз, а й сто років тому…