Будинок для Івана Бойка був збудований у 1912-1914 роках архітекторами С. Тимошенко, П. Ширшовим та П. Соколовим (за іншими даними – у 1911).

Сергій Тимошенко – один із “батьків” українського архітектурного модерну, він жив у цій будівлі з 1912 по 1919 роки.

Це був чудовий зразок українського модерну, який надбудували 1930 р., внаслідок чого було знищено вежу та характерний злам даху. На щастя, трапецієподібні вікна та вхідна група, такі характерні для цього стилю, були збережені.

У 1920-1930-х роках під час житлового буму у Харкові аналогічними надбудовами було спрощено велику кількість будівель.

Розписи Миколи Самокиша були забілені, а картини Сергія Васильківського (варіант його “Козацької левади” та портрет Т. Шевченка) зовсім знищені.

До речі, роботи Самокиша та Васильківського в інтер’єрі будівлі Полтавського губернського земства – це вже реконструкція, бо їх було втрачено під час війни.

Так що під’їзд будинку, який знаходиться за адресою вул. Мироносицька, 44 – єдиний зразок монументальної роботи Самокиша, що хоч якось збереглася.

Цікаво, що при надбудові нові архітектори спробували частково зберегти форму еркера, продовживши його до даху, а також пустили по верхньому карнизу орнамент.

У самому під’їзді було збережено світлове вікно.

Розписи художника Миколи Самокиша в під’їзді все ще чекають на реставрацію…

Іван Бойко був одним з керівників цукрозаводчика Павла Харитоненка, він також закуповував для колекції мільйонера витвори мистецтва, тож багатьох художників знав особисто.

Будинок постраждав внаслідок російських ракетних ударів навесні 2022 р. і втратив частину скління.