Дерев’яна будівля вокзалу в цьому селищі неподалік Харкова була побудована в 1870 р. і є одним із найстаріших вокзалів Південної залізниці.

Втім, це одна із найстаріших будівель вокзалів всієї України, яка збереглася у малозміненому вигляді.

Загалом у Будах дореволюційні споруди – не рідкість.

Наприклад, Свято-Миколаївська каплиця. Колись це була сторожка храму при фабриці Кузнєцова, побудованого в 1902 р. за проєктом архітектора В. Нємкіна.

У церкві був фаянсовий іконостас. Храм знищили у 1930-х (за іншими даними – остаточно у 1943 р.). Сторожку відновили у 2017-2018 роках. і зробили в ній каплицю.

Старий клуб, згідно з меморіальною табличкою, був збудований у 1888 р., тут були розташовані школи, театр, бібліотека для службовців та робітників фаянсової фабрики Кузнєцова.

Світлина будівлі демонструвалася на Всесвітній виставці у Парижі 1900 р.

Сам же Будянський фаянсовий завод, який з’явився наприкінці 1880-х, збанкрутував у 2006 р. і був розібраний, хоча будівля старого цеху ще стоїть.

Династія Кузнєцових була родом із Гжелі, і в неї подібних заводів було багато (від Риги до Слов’янська). Серед них були заводи, які робили дуже дорогий посуд, наприклад завод Гарднера, ескізи для розписів на блюдах яких малював М. Врубель.

Були у Кузнєцових й ті заводи, які спеціалізувалися на простішій, масовій продукції, як завод у Будах. Завод сюди був перенесений із Полтавщини, ближче до залізниці. Він випускав фаянс, напівфаянс, порцеляну, до 1913 р. тут працювало понад 2 тис. робітників і вироблялося 11 млн шт. виробів.

Після революції 1917 р. Кузнєцови змогли перереєструвати товариство в Латвійській республіці та зберегти за собою фабрику в Ризі, але після 1940 р. багато хто з них був або засланий, або розстріляний радянською владою.

Одна зі спадкоємиць намагалася без успіху повернути собі права на Будянський, вже мертвий завод у 2011 р.

Виробництво в Будах за радянських часів зростало, до 1980-х досягнувши планки 80 млн випущених виробів на рік.

На жаль, ціна на газ, що виросла у 2000-х, дешевий китайський імпорт і політика нових власників заводу не залишили йому шансів на виживання.

Також завод мав музей, на щастя його експозиція збереглася – зараз вона розташована в Будянському краєзнавчому та Харківському історичному музеях.