Пожежна частина з каланчею, розташована за адресою вул. Полтавський шлях, 50 – найстаріша будівля пожежної частини як у Харкові, так і по всій Україні.

Великий комплекс будівель у цегляно-еклектичному стилі зводився поступово, з 1845 по 1857 рр. Автор проєкту – Аркадій Алферов.

До цього комплексу, крім пожежної частини зі стайнями та майстернями, також входила поліцейська дільниця, з приміщеннями для утримання арештантів.

Та й самою пожежною командою, як і гасінням пожежі, командували у перші десятиліття поліцейські чини.

Відділення поліції знаходиться на території цього комплексу і досі.

Перші офіційні пожежні команди було створено у Харкові 1823 р.

Спочатку їх було 3 – по пожежній частині на кожну відповідну частину міста (аналог сучасних районів). Третій, Залопанській частині міста, відповідно, дісталася пожежна частина №3, яка має цій номер й досі.

Цікавий факт – у кожної пожежної частини були прапори та ліхтарі свого кольору, у третьої частини вони були жовтими.

У пожежну службу потрапляли рекрути, непридатні для стройової служби, і лише 1870-х рр. пожежники стали вільнонайманими.
У 1908 р. було проведено реконструкцію комплексу за проєктом арх. Б. Корнієнка, в ході якої пожежна частина набула сучасного вигляду. Корнієнко наростив каланчу та змінив вигляд фасаду, який став складнішим, були додані парапети на даху, також архітектор розширив прибудови-крила.

Каланча заввишки 34 м, з верхівки якої пожежники спостерігали за панорамою міста та виявляли пожежі, є висотною домінантою Полтавського шляху. Особливо це стало помітно після руйнувань Христоріздвяної та Свято-Дмитрієвських церков у 1930-х рр. ХХ ст.

Черговий пожежник передавав сигнали з каланчі команді внизу за допомогою тривожного дзвону, в ударах якого кодувалися координати місцевості, де було помічено пожежу. Загалом актуальність пожежних каланчей Харкова зберігалася навіть у ті часи, коли місто було телефонізовано. Наприклад, 1913 р. у Харкові сталася 201 пожежа, 99 сигналів про пожежу надійшло телефоном, а 102 було виявлено з каланчі. Також з 1907 р. існували окремі пожежні сигналізації в ключових об’єктах міста.

У 1923 р. харківські пожежники створили перший у СРСР пожежний автозагін.
2008 р. каланча, яка перебувала в дуже поганому, аварійному стані, була відреставрована (робота харківської філії інституту “УкрНДІпроєктреставрація” під керівництвом В. Новгородова, інж. І. Кравцов). Існували ідеї облаштувати на каланчі оглядовий майданчик, але вони не були реалізовані.
На початку 2020-х на території пожежної частини було облаштовано великий Музей історії пожежної охорони Харківщини з багатою колекцією.

Скління будівлі пожежної частини, пам’ятника архітектури, було пошкоджено внаслідок російського удару 2 липня 2025 року.