Завод плиткового магната, барона Бергенгейма складався з кількох корпусів неподалік Південного вокзалу і, на щастя, у напівзруйнованому стані перебуває мала його частина. Уцілів і прибутковий будинок товариства. На території “живих” заводських корпусів Бергенгейма процвітає комерція: тут розташувалися виробник керамічної плитки, меблева фабрика, підприємство з обслуговування складських навантажувачів, є навіть склад кондитерської сировини. Хоча великим “духовним наступником” справи Бергенгейма у місті є скоріше Харківський плитковий завод, відкритий 1946-го – він є найбільшим виробником керамічної плитки України, але розташований у східній частині Харкова. Нижче – фотозвіт із занедбаного корпусу.
У занедбаному стані він вже досить давно – дірки в покрівлі видно на супутникових знімках вже 2000 року.
На руїнах можна знайти дореволюційну продукцію заводу.
ТБ – товариство Бергенгейма, 24 – номер партії цегли
Місцями трапляються шматки складніших виробів на кшталт ліпних капітелей колон або глечиків.
На першому поверсі збереглися печі.
В одному крилі міжповерхові перекриття обвалилися повністю, але могутні металеві балки все ще тримають покрівлю.
До залишених на підвіконнях верхнього поверху незрозумілих речей дістанеться тепер лише альпініст.
Тут ще можна знайти рештки всім відомої плитки царських часів.
Плитки 1920-х років. з клеймами Харківсилікаттрест – Керамзавод.
Судячи з залізобетонних перекриттів та закладених вікон, після того, як завод був побудований 1890-го року, внутрішній обсяг заводу частково перероблявся вже за радянських часів.
Сучасна адреса заводу: вул. Велика Панасівська, 67