Ми вже згадували про перші спроби налагодити автобусне сполучення у Харкові у 1910 році. На жаль, через низку причин автобуси тоді швидко зникли з харківських доріг більш ніж на 10 років. 1925-го у нас діяло 15 британських автобусів Leyland, 1928-го на маршрутах було вже 36 машин. Були серед них і справді унікальні екземпляри, які ми не можемо пропустити.
Багато харківських автомобілістів та користувачів соціальних мереж помітили у 2015 р. появу в місті “класичного” американського жовтого автобуса, який розвозить дітей однієї з приватних шкіл.
Цей жовтий автобус Freightliner дуже довгий та не зовсім підходить габаритами під харківські вулиці. Однак це не перший американський автобус-гігант на наших дорогах. Дослідник Едуард Зуб у газеті 1927-го року знайшов замітку та фотографію про безіменний американський автобус, який придбав Харківський комгосп “для потреб харківського населення”. Але що це був за автобус? Внаслідок довгих пошуків вдалося це встановити. Модель виявилася дуже неординарною і рідкісною навіть для Америки 1920-х, причому мала цікаву історію та унікальні технічні особливості.
Наприкінці 1910-х всесвітньо відомий промисловий гігант, виробник шин Goodyear вирішив самостійно розробити кілька вантажівок та автобусів для випробувань своєї продукції та перевезення робітників. В результаті конструкторської роботи Елліса Темпліна з’явилося кілька вантажівок та автобусів, у т.ч. екзотичний восьмиколісний. На 6-колісну вантажівку патент було видано 1921-го. Незабаром Темплін залишив Goodyear і перебрався до Філадельфії (Пенсільванія). Разом із Честером Макгрірі ним була заснована компанія з нехитрою назвою The Six-Wheel Co. (“Шість Коліс”), яка почала випускати автобуси на розробленому в Goodyear шасі. Заради справедливості варто відзначити, що інженер не “викрав свої креслення” зі старого місця роботи, а законно ліцензував конструкцію свого колишнього роботодавця.
Автобуси почали випускати в 1924-му у 2 модифікаціях: міжміська, з колісною базою 5.71 м і вкорочена міська з колісною базою 4.92 м. У останньої були передні двері, що складалися, і вища лінія даху. Саме такий автобус придбав Харків. На той момент це було найдовше шасі у США. Автобус міг перевозити 27 пасажирів, салон був обладнаний комфортними шкіряними кріслами, кожне пасажирське вікно могло відчинятися.
По технічним особливостям було теж чимало цікавого. По-перше, тривісна конструкція (два задні мости були ведучими). По-друге – сталевий кузов, що було у нас рідкістю аж до 1950-х. Найчастіше кузови автобусів на той час були дерев’яними з металевою обшивкою. Але дерево в нашому кліматі швидко гнило, розсихалося і машини доводилося відправляти в брухт дуже рано. В автобусі Six Wheel Co. дерев’яним був тільки дах.
Автобус був обладнаний двигуном найпопулярнішого на той час моторобудівника Continental Motors, об’ємом 5.4 літра, і мав дуже непогану для 1924-го року потужність 70 к.с. Також варто відзначити нетипові фари у вигляді кулі з маленьким розсіювачем. Це була технічна новинка від фірми Edmond & Jones з однією центральною лінзою всередині та збільшувальною лінзою на її кінці.
Зовнішні панелі автобуса були легкознімними, що дозволяло їх змінювати та ремонтувати без серйозних кузовних робіт. Загалом, на тлі архаїчних британських Layland, які експлуатувалися у місті з 1925-го та неодноразово засвітилися на фото та навіть у прозі, “американець” здавався космічним кораблем.
На жаль, харківські сліди автобуса Six Wheel Co. губляться. Можна припустити лише те, що завдяки сталевій конструкції він прослужив довше за його дерев’яні колеги. Також губляться сліди й американського підприємства наприкінці 1920-х. Очевидно, Велику депресію завод не пережив, тому поповнити цією ж моделлю автобусні парки Харків не зміг би фізично.
Натомість у 1930-х на вулицях почали з’являтися автобуси вже радянського виробництва, на шасі ЗіС, багато з яких було зроблено кустарним способом силами ремонтних підприємств у Харкові. Як тут не згадати, що в основі шасі вантажівок та автобусів ЗіС (починаючи з АМО-2 і закінчуючи всім відомим ЗіС-5) лежала також конструкція американської вантажівки Autocar Dispatch SА… Але це вже зовсім інша історія…