Отже, дорогі наші читачі, продовжуємо наше знайомство із легендарними, але маловідомими підземеллями Харкова! Попередню частину можна прочитати тут.
Публікуємо для вас невеликий звіт, взятий із книги «Новини Харківської Міської Думи» 1914 року №7.
Далекого 2 липня 1914 року відбулося чергове засідання Комісії з питання про дослідження підземних ходів у місті Харкові.
Були присутні: голова, член Управи З.Ю. Харманський; члени: представники історико-філологічного О-ва при Харківському університеті В.І. Сава та Є.М. Іванів, гір. інженер Б.А. Кустерський та міськ. арх. А.І. Лінник.
Відкриваючи засідання, голова, член Управи З.Ю. Харманський повідомив коротко про дані, які комісія може мати у своєму розпорядженні при дослідженні ходів, у зв’язку з проведеними вже роботами минулого року. При цьому голова повідомив, що для роботи з досліджень поточного року комісія має у своєму розпорядженні досить скромну суму в 700 рублів.
Проф. Сава запропонував виконавчу частину роботи доручити студентам-філологам Університету, які вже виявили бажання взяти найжвавіше долі у роботі, а керівництво роботами з технічного боку, у сенсі вжиття заходів безпеки для робітників і мешканців та найближчих до робіт споруд, доручити Б.А. Кустерському. Пропозиція була прийнята комісією одноголосно.
Зупиняючись на питанні про обрання місця початку роботи, Комісія за пропозицією проф. Сави ухвалила розпочати роботи з дослідження Соборної площі, проти магазину Щеклеєва. Щодо господарської частини оплату робітників вирішено провадити за табелями поденних робочих днів, засвідчених кимось із членів Комісії, які спостерігають за роботою.
Потім З.Ю. Харманський та Є.М. Іванов доповіли про галерею-водосток, відкриту під час каналізаційних робіт, що проводяться нині на Ярославській вулиці. Галерея йде від Катеринославської вулиці до річки вздовж Ярославської вулиці; при огляді виявлених слідів ходу відмічено було те, що влаштований він із цегли довжиною близько 7,5 вершків.
Можливо широко використовувати всі дані, що виявляються під час виконання робіт по каналізації та водопроводу, Комісія ухвалила просити керівників роботами з підземних споруд (каналізація, водогін та ін.), у разі виявлення будь-яких ознак улаштування підземних галерей, повідомляти негайно членів Комісії з дослідження підземних ходів. Одночасно просити Міську управу дозволити розглянути весь архівний матеріал з влаштування стічних труб Катеринославської та Ярославської вулиць.”
Але на цьому історія Харківських підземель не закінчується, а тільки починається.