Весь Естрович – Архітектурний Максимум

23.05.2015 /

Фотозвіт з прогулянки-екскурсії з циклу “Архітектурний максимум”, яку ми провели 23 травня 2015 р. Під час екскурсії ми спробували побачити усі (ну чи майже всі!) будівлі архітектора Віктора Естровича. Маршрут був тривалістю 15.5 км, з яких 10 км ми пройшли пішки, також проїхалися на трамваї та метро.

Видатний харківський архітектор Віктор Абрамович Естрович народився в 1881 р. в м. Росіяни Ковенської губернії, нині це Каунаський повіт Литви. У 1907 р. він закінчив Петербурзький інститут цивільних інженерів і спочатку працював у Катеринославі. Варто зазначити, що це другий архітектор із країн Балтії з умовно кажучи, великої п’ятірки харківських архітекторів (Бекетов, Гінзбург, Ржепішевський, Цауне, Естрович). Це ще раз наголошує на тісних культурних зв’язках Харкова та країн Балтії до Революції 1917 р. Юлій Цауне був латишем. А Віктор Естрович був євреєм. Загинув, як і тисячі його одноплемінників-харків’ян, у Дробицькому ярі. Не залишилося жодної його фотографії, лише цей портрет олівцем. Але найкраща пам’ять про нього – його чудові будинки в нашому місті.

До революції 1917 р. Естрович проєктував здебільшого прибуткові будинки та особняки на замовлення фінансово-промислової еліти Харкова. Естрович продовжив активно працювати й у радянський період. Архітектор проєктував уже не прибуткові будинки, а багатоповерхові будівлі для робітників та чиновників, а також займався великими та складними проєктами лікарень та медичних закладів.

  1. пр. Героїв Харкова, 197. 3-я поліклініка – 1927 р.

Наразі у будівлі знаходиться друга міська лікарня.

2. НДІ ендокринології (1932) в стилі конструктивізм. Вул. Алчевських, 10.

3. Вул. Алчевських, 6. Житловий будинок “Червоний банківець” (1928). За участю архітектора Андрусенка. В цьому будинку жив сам Естровіч.

Вважається, що стиль будівлі – це декоративне ар-деко, але по суті в ньому дуже багато еклектики, тобто різних стилів змішаних в один, це і модерн, український модерн і неоготика.

Будувався будинок для працівників Держбанку. Кажуть, на медальйоні зображено руки, які передають один одному гроші. Але ми скористалися зумом і, схоже, побачили просто рукостискання.

У грудні 1941 року архітектор Віктор Естрович разом зі своєю дружиною та іншими євреями, що залишилися в окупованому Харкові, опинився у гетто на околиці міста, у бараках Верстатобудівного заводу та був страчений. Евакуюватися з міста він не зміг за станом здоров’я – на той час він серйозно хворів.

4. Пушкінський в’їзд, 11. Прибутковий будинок (1913).

5. Вул. Чернишевського, 45а. Житловий будинок «Медпрацівник». (1939). Зважаючи на все, це останній збудований будинок Естровича.

6. Вул. Сумська, 82. Колишній прибутковий будинок Мошкевича (1914). Стиль – неоренесанс. На фасаді збереглися чудові скульптури. Над будинком було влаштовано дах-солярій для сонячних ванн.

Цей же будинок із тилу.

7. Вул. Трінклера, 6. НДІ гігієни праці (1935).

Нині це стоматологічна клініка.

8. Пр. Науки 4. Морфологічний корпус медінституту (1939). Початковий стиль – конструктивізм. Сильно постраждав під час Другої світової війни та був реконструйований у 1952 р. арх Орєховим вже в іншому стилі.

9. Вул. Сумська, 3а. Прибутковий будинок (у дворах, 1914). Спільно з арх. Л. К. Тервеном. Будинок ледве видно через забудову та будинок під номером 3.

Як міг виглядати будинок, якби знесли будинок по вул. 3. На щастя, не знесли, але й будинок Естровича через це погано видно. Але він є)

10. Вул. Полтавський шлях, 22а. Прибутковий будинок братів Кац (1914) у стилі модерн. Через листя будинок також погано видно – але він чудовий

11. Вул. Полтавський шлях, 47/49. Прибутковий будинок Фельдмана та приватна лікарня – 1918 р.

Збереглися херувімчики під дахом. Виконаний у стилі конструктивного модерну.

“Харків, що манить” у зборі)

12. Особняк Григорія Гольберга. Вул. Гольдбергівська, 104. Побудований у 1913 р. у стилі романтичний модерн (є риси замку). Зараз тут знаходяться КП «Санепідсервіс». На фасаді збереглася скульптура – Св. Георгій.

13. Вул. Григорія Сковороди, 82. Інститут медрадіології (1930). Стиль – конструктивізм.

Усі, хто пройшов маршрут до кінця, отримали іменні сертифікати)