Сто тридцять років тому наше з вами улюблене місто опинилося в центрі уваги всієї тодішньої імперії. Причинами цього були не скандал чи трагедія, а подія вкрай визначна. Адже протягом 20 днів – з 23 вересня по 12 жовтня 1887 року у Харкові проходила Всеросійська сільськогосподарська виставка. Обласні (губернські) виставки раніше вже успішно влаштовувалися в нашому місті. Перша і друга Всеросійські сільськогосподарські виставки були проведені в Санкт-Петербурзі в 1850 і 1860 рр., після чого в Москві в 1864 р. З’явилися вони завдяки загальному підйому сільського господарства, потреби модернізації землеробства і тваринництва і т. д. Спочатку Харківське суспільство сільського господарства планувало відкрити обласну виставку худоби у 1886 р. Однак у відповідь Міністерство державного майна запропонувало провести не обласну, а всеросійську виставку, значно розширивши її програму. Для цієї мети уряд виділив 16 тисяч рублів. Таким чином, Харківська виставка стала першим заходом такого роду, який проводився у провінції. Для цього недалеко від центру міста на площі понад 20 га в Університетському саду і на пустирі Ветеринарного інституту (нині сад Шевченка та пл. Свободи) збудували 51 павільйон. Усі будівлі були дерев’яними та критими толем. Для зручності публіки на виставковій території на випадок негоди влаштували дерев’яні тротуари. Крім павільйонів, де демонструвалися експонати, на території виставки знаходилася спеціальна будівля для урочистих засідань та приймання високих гостей, альтанка для музикантів, два ресторани, кіоски для продажу газет, журналів та наукової літератури, прохолодних напоїв, тютюну та продуктів.

Розпорядчий комітет домігся з деякими управліннями залізниць на зворотний безплатний проїзд чи проїзд в півціни для подорожей учасників і провезення експонатів. Під час виставки діяло спеціальне квартирне бюро для того, щоб приїжджі могли користуватися дешевими квартирами. Адже одних лише учасників було 3654 особи. Для оцінки експонатів виставки було запрошено відомих фахівців. Усіх експертних комісій з відділів виставки було 83 із 304 експертами. Однією з особливостей Харківської виставки стало представлення на ній так званих «картин господарства», тобто стендів із відомостями про економічний стан окремих виробничих одиниць. Даний «винахід» Харківського товариства сільського господарства надалі стало широко застосовуватися і в наступних експозиціях, що проводились в імперії. Також усі відвідувачі могли не лише подивитися на експонати, а й купити їх, що часом перетворювало виставку просто на базар.

Уся без перебільшення величезна експозиція була розбита на дев’ять тематичних відділів:

Перший відділ, присвячений скотарству, складався з:

Кінського відділу в якому були представлені верхові, упряжні та робочі коні.
Загалом у Харків було приведено 235 коней. Цифра ця перевищувала кількість коней на всіх колишніх виставках за останні десять років, крім Московської 1882, на якій їх було 300. Для розміщення такого великого числа тварин в саду було побудовано 4 стайні. Щодня проводилась публічна виводка коней. Незважаючи на те, що Головне управління державного кіннозаводства участі у виставці не брало і грошові премії переможцям не видавалися, значну кількість виставлених коней успішно розпродали. Такий успіх зумовлювався головним чином тим, що виробники прагнули встановити прямий контакт зі споживачем. Золотими, великими та малими срібними, бронзовими медалями, а також похвальними грамотами було відзначено 73 коні.

Для відділу рогатої худоби було побудовано три павільйони. Студенти Ветеринарного інституту (який перебував поруч) взяли активну участь як у розміщенні тварин, так і в роботі виставки, тобто, говорячи сучасною мовою, були волонтерами. Вони чергували, оглядали хворих тварин і т. д. Студент В. Чосновський, який невтомно працював до самого кінця виставки, відзначився особливою старанністю. Сумарно з 15 губерній було представлено на виставці 193 особи великої рогатої худоби. Причому від Харківської губернії тварин була найбільша кількість — 41. Однак до кінця виставки трапилась неприємність — з’ясувалося, що тварини заражені епідемією ящуру. Прислуга старанно намагалася приховати цей факт від ветеринарів. Коли ж хвороба була виявлена, хворих тварин екстрено помістили в карантин. Завдяки цьому смертельних випадків вдалося уникнути.

У відділі шовківництва основний упор було зроблено на складання спеціальних колекцій, таблиць та малюнків, щоб відвідувачі могли ознайомитися із сучасним станом шовківництва в імперії. Під час проведення виставки щодня проводилося публічне розмотування коконів та детальне пояснення до виставлених колекцій. Публіки на таких заходах завжди збиралося багато.

Від величезної різноманітності вуликів усіляких систем, представлених у відділі бджільництва, а також меду, воску та самих бджіл у відвідувачів просто розбігалися очі. У вулика-лежака ж системи Долиновського, пофарбованого в білий колір, з написом червоними літерами на кришці «Погодуй мене до Івана, зроблю з тебе пана» збиралося чимало натовпів, які з цікавістю слухали бджолярів, які ділилися своїми знаннями. З 9 губерній участь у виставці взяло 27 експонентів, з яких 14 було від Харківщини.

Експонати у відділі вівчарства розбили на 3 відділи, які також ділилися на ряд підвідділів. Для 232 овець (115 баранів та 117 маток) збудували сарай та мийку, а також майданчик для експертизи.

Попри велику кількість розісланих організаторами виставки запрошень, у відділі птахівництва експонатів та експонентів було не дуже багато. Спеціально побудований павільйон для птахів являв собою вкрай незручний довгастий навіс, що не захищав від негоди. Також комітет виставки не передбачив окремі клітини для розміщення тварин. З цієї причини голуби, кури, гуси, качки виставлялися в тих же клітинах, у яких їх привезли на виставку, часто досить примітивних. Проте, попри провал відділу птахівництва, практично всі птахи були розкуплені.

Усього якихось 200 свиней (з яких поросят було 126), привезених із різних губерній імперії, озвучувало своїм милим рохканням Університетський сад. Багато експонатів відділу свинарства були нагороджені різними медалями. Вищу нагороду – малу золоту медаль – здобула матка з маєтку харківського графа Георгія Івановича Рибоп’єра на прізвисько «Охайна».

Найрізноманітніших смачних сирів, молочних продуктів (олії, кефіру, молока) з різних сироварень, копченого та в’яленого м’яса, сала, консервів у другому відділі виставки була величезна кількість. Усього 148 експонентів, у тому числі й закордонних, виставили свої товари, багато з яких було відзначено за свою високу якість медалями. А винахідник вологодської олії М. В. Верещагін зробив зразкову майстерню приладдя молочного господарства, де для відвідувачів влаштовувалося демонстраційне приготування вершкового масла та сиру.

Хлібні, кормові, фабрично-торговельні рослини були успішно представлені в третьому відділі, присвяченому продуктам землеробства. Лише експонентів було 1822, з них близько 1500 селян і дрібних землевласників, які надіслали колекції своїх хлібів за допомогою губернських статистичних комітетів, повітових земських управ та ін.

Четвертий відділ був присвячений лісівництву, садівництву, городництву та виноробству і за своїми масштабами не поступався першому відділу виставки. У його першому відділенні були виставлені всілякі саджанці та насіння листяних, хвойних та чагарникових порід, зразки дерев, ґрунт з розплідників, інструменти, лісові карти та плани, гербарії, друковані твори з деревознавства від 55 експонентів із 23 губерній.

Друге відділення плодового та декоративного садівництва радувало численних відвідувачів сіянцями та саджанцями плодових та декоративних рослин та їх насінням, оранжерейними та тепличними рослинами, плодами у свіжому вигляді та гронами винограду, садовим інструментом, планами та проєктами садів, друкованими та рукописними посібниками по плодовому та декоративному садівництву, науковими приладами та колекціями від 127 експонентів, що приїхали до Харкова.

Все, що мало відношення до городництва та баштанництва у свіжому вигляді, насінні, бульбах, цибулинах, а також знаряддя виробництва від 51 експонента чекало і радувало відвідувачів у третьому відділі.

А яка смакота чекала всіх, хто прийшов на виставку в четвертому відділі! Словами не передати.

Різні сушені плоди та овочі, варення (у тому числі й консервовані ананаси), цукерки, цукати, пастила, желе з плодів та ягід, пікулі, мариновані сливи та каперси привезли з 19 губерній 39 експонентів.

Однак найбільший інтерес у відвідувачів викликав п’ятий відділ, в якому були представлені напої з плодів та ягід. На виставці в Харкові на той час був просто якийсь наплив усіляких вин, наливок, настоянок та інших алкогольних напоїв, виставлених 112 експонентами з 28 губерній. Вина відомого основоположника виноробства у Криму князя Лева Сергійовича Голіцина також демонструвалися. А сам винороб був нагороджений за високу якість вин великою срібною медаллю та дипломом з написом «за чудові зразки білого та червоного кримського та шампанських вин».

Борошно різних сортів, висівки, всілякі крупи, крохмаль, рослинні олії, цукор, спирти, пиво, мед були у великій кількості представлені у відділі сільськогосподарських і технічних виробництв.

У шостому відділі показувалися завжди і всім необхідні землеробські знаряддя та машини, у тому числі й іноземні. Кращі виробники всіляких молотарок, сівалок, віялок та іншого були, ясна річ, нагороджені медалями та відзначені грамотами.

Вражав своєю різноманітністю та різноманіттям сьомий відділ виставки, де були представлені кустарні промисли. Скляні, ювелірні, гончарні вироби, вогнепальна та холодна зброя, кошики, взуття, годинники, вовна, пряжа, сукно, дитячі іграшки, музичні інструменти – ось далеко неповний перелік найменувань експонатів цього відділу. В окремому павільйоні демонструвалося виробництво глиняної черепиці. Щодня можна було спостерігати весь технологічний процес виготовлення цього покрівельного матеріалу.

Гірські продукти (торф, кам’яне вугілля, залізна руда) та землеудобрювальні речовини були представлені у восьмому відділі.

Цілями дев’ятого наукового відділу були:

• представити наочно успіхи на терені наукового сільського господарства за останній час;
• дати поняття про засоби, якими користуються при демонстративному викладанні сільськогосподарських предметів (твори, плани, моделі, колекції і взагалі навчальні посібники).

Загалом за підсумками оглядів було видано 97 золотих, 162 великих та 274 малих срібних, 368 бронзових медалей та 320 похвальних листів. Сама ж виставка не лише окупилася, а й принесла значний прибуток. Від продажу одних лише вхідних квитків отримали 28 тисяч рублів. За словами сучасників, “Харківський огляд став новим підтвердженням того, що виставки можуть окупати себе, не вимагаючи значних жертв із державної скарбниці”.

Підбиваючи підсумки виставки, товариш Міністра державного майна В. І. Вешняков сказав:

Честь і слава Харківському суспільству сільського господарства, ще молодому в порівнянні з іншими товариствами, яке мало недостатньо своїх коштів, але завдяки енергії своїх членів зуміло з успіхом організувати першу провінційну Всеросійську сільськогосподарську виставку.

За весь час Харківську виставку відвідали понад 100 тисяч осіб. Безперечно, при організації такого величезного заходу не обійшлося без казусів та помилок. Про них, як і про перемоги харківських експонатів, я обов’язково розповім у статті за два тижні. Тож усе найцікавіше тільки починається – адже продовження обов’язково буде.