Училище сліпих

22.08.2022 /
Адреса: вул. Сумська, 55

Історія харківського училища для сліпих дітей сягає 1881 р., коли офтальмологом О. Скребицьким та громадським діячем К. Гротом було створено піклування імператриці Марії про сліпих. Харківське відділення було створено 1886-го, а 1887-го року було відкрито училище на вул. Німецькій (зараз Пушкінській), 41 у приватному будинку Бенедиктової. Училище було розраховане на 15 дітей, у той час, як реальна кількість сліпих дітей була більшою на порядок. Першим головою Харківського відділення ради піклування став відомий офтальмолог Л. Гіршман.

Фінансування училища здійснювалося коштом благодійних внесків піклувальників та звичайних громадян, а також на “кружковий збір”, який здійснювався у церквах у “неділю для сліпих” (п’ята неділя після Великодня).

У 1890 р. училище переїхало до просторішого будинку Квітки на Основі, але піклування розуміло, що навчання сліпих дітей найкраще організовувати у спеціально побудованому будинку, пристосованому для дітей з особливими потребами.

Він був побудований на перехресті Сумської та нинішньої вулиці Данилевського у 1891-1892 роках за проєктом арх. С. Загоскіна (за участю Ф. Шустера, за іншими даними він і був архітектором). Будівля є пам’яткою архітектури.

У 1902-1903 рр. до будівлі була прибудована церква Христа Спасителя за проєктом В. Нємкіна, а у 1909-1913 рр. училище було значно розширено прибудовою нового корпусу зі сторони вул. Данилевскього (проєкт В. Величка). В училищі була велика брайлівська бібліотека.

У цій прибудові була церква, вона відрізняється стилістично від інших корпусів

Діти навчалися не лише загальним дисциплінам – тут існував ремісничий клас із майстернями, де діти, підлітки та навіть дорослі сліпі могли опанувати робочі навички, які б допомогли їм у дорослому житті.

Фото: Олег Ільїн, Wikimedia Commons

На жаль, у 1941 р. дітей не встигли евакуювати (а діти єврейського походження загинули). В одному з крил будівлі була німецька комендатура.

Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс імені В. Г. Короленка постраждав від російського ракетного удару 2 березня 2022 р.