Французьке консульство було другим дипломатичним представництвом, яке відкрили у Харкові. Нещодавно у Державному архіві Харківської області мною було знайдено вкрай цікавий документ «Про заснування у м. Харкові французького консульства», датований 28 травня 1899 року. Мені здається, він важливий для вивчення минулого нашого улюбленого міста та краю. У документі детально описано всі причини появи дипломатичного представництва Франції у Харкові.

Сама ідея відкрити французьке консульство у нас у місті належить онуку легендарного маршала Ланна, одного з найвидатніших воєначальників блискучої наполеонівської плеяди, який мав почесне прізвисько Роланда французької армії.

Так ось, у 1891-1902 роках відомий дипломат Гюстав Луї Ланн, маркіз де Монтебелло, обіймав посаду посла Франції в Санкт-Петербурзі.

Дуже цікавим у цій історії є лист тодішнього губернатора Харкова Германа Августовича фон-Тобізена від 28 травня 1899 року вже знайомому нам князю Петру Дмитровичу Святополку-Мирському, губернатору Катеринославському.

На думку французького посла при Російському Дворі графа Монтебелло, передбачається заснувати у Харкові Французьке консульство. Підставою до такого припущення є та обставина, що Харків є великим центром комерційної та фінансової діяльності для південної промисловості, до якого тяжіють у торговельних справах багато французьких підприємств Півдня. Зібраними мною з цього предмета відомостями доцільність установи у Харкові Французького Консульства цілком підтверджується.

Хоча в самому Харкові та в Харківській губернії немає французьких підприємств, і вони зосереджені головним чином у сусідній Катеринославській губернії, а частиною в Області Війська Донського, проте правління, головні контори та відповідальні агенції найбільших французьких гірських і гірничозаводських підприємств знаходяться в Харків.

Тут же французькі підприємства задовольняють свої потреби кредиту, користуючись численними харківськими кредитними установами. За приблизним підрахунком, французькі товариства, що тяжіють у промислових та фінансових справах до Харкова, мають понад 100.000.000 франків французького капіталу. Такі великі інтереси повинні мати свою охорону, яка і може бути встановлена ​​установою у Харкові французького консульства.

На шляху до здійснення цього починання єдиною, як здається, перешкодою є та обставина, що в місті Катеринославі існує вже французьке віцеконсульство, і що внаслідок цього французький уряд знайде, можливо, зайвим засновувати інший консульський пункт на порівняно близькій відстані від чинного. Перешкода ця, однак, може бути усунена перетворенням Катеринославського віцеконсульства на консульство та переведенням його до Харкова, в якому зосереджені суттєві інтереси французьких промисловців Півдня.

На початку червня від князя Святополка-Мирського надійшла відповідь. У ньому Петро Дмитрович, зі свого боку, не знаходив жодних перешкод для скасування віцеконсульство, а також визнавав, що наше улюблене місто — більш придатне для інтересів французької промисловості місце.

А з документа, поданого Харківським губернатором пану міністру внутрішніх справ у червні, ми з вами можемо дізнатися й про інші цікаві причини появи у нашому місті французького консульства. Наприклад, багато французьких підприємств були розташовані поблизу залізничних ліній, які мають прямий вихід до Харкова. А також:

Необхідно також брати до уваги, що інтелектуальні та матеріальні зручності значних міських центрів, до яких, без сумніву, повинен буде віднесений Харків, залучають сюди сім’ї службовців у французьких товариствах. Причому сім’ї ці значну частину року проживають у Харкові, оскільки, користуючись вигодами міського життя, вони водночас завдяки зручності сполучення не позбавлені можливості бачитися більш менш часто з тими зі своїх земляків, які за обов’язком служби своєї змушені мати постійну осілість у місці знаходження підприємств

Також зазначалося, що місцевою французькою колонією, «ще нещодавно незначною», у нашому місті створено 1876 року «Французьке благодійне товариство», у якому діяла своя богодільня. А чудово облаштований католицький храм задовольняв духовні потреби не лише місцевої французької діаспори, а і їхніх земляків з інших міст.

Після того, як фон-Тобізеном були наведені довідки в Міністерстві закордонних справ та Департаменті внутрішніх зносин, виявилося, що єдиною перешкодою для здійснення пропозицій де Монтебелло була наявність згаданого віцеконсульства в Катеринославі. Незабаром воно було скасовано. Французьке дипломатичне представництво там було перетворено на консульство, а на допомогу йому у Харкові було відкрито віцеконсульство.

А вже 30 листопада 1899 року на підставі повідомлення Міністра закордонних справ французького громадянина Стефана Лаволля визнано віцеконсул Франції в нашому місті.

На початку ХХ століття економічне значення Харкова зросло настільки, що, згідно з декретом президента Французької Республіки від 20 серпня 1908 року, харківське віцеконсульство було перетворено на консульство. Колишній на той час віцеконсул Рабю Людвіг Лорантович був зведений у звання консула, під його юрисдикцію, окрім Харківської, увійшла й Катеринославська губернія. Надалі ж у відання французьких консулів, що у Харкові, увійшли Курська і Воронезька області та Область Війська Донського.

Місць та особняків, пов’язаних з діяльністю і самої дипломатичної установи, і французької громади, у нашому місті, що відігравало важливу роль у французьких інтересах, збереглося чимало. Але це вже зовсім інша історія, частини якої належить знайти в архівних документах.