До 1917 р. у будівлі на пл. Конституції, 13 знаходився магазин галантерейних товарів “Альшванг”.

У 1925 будинок було реконструйовано та надбудовано на три поверхи за проєктом архітектора А. Лінецького. Стиль будівлі – революційно-індустріальний романтизм, в якому можна побачити нотки модерну чи навіть ар-деко. У ньому розмістилася Товарна біржа (в епоху НЕПу їхня діяльність була дозволена).

На даху була встановлена ​​скульптура Меркурія, бога торгівлі, щоправда, трохи осучасненого (кажуть, він більше нагадував робітника). Окрім традиційного жезла-кадуцея в руках поряд з ним стояли паровоз, штурвал та аероплан. Торговельний жезл, до речі, кочує по харківських гербах з 1775 року.

З ліквідацією НЕПу біржа була закрита, будівлю зайняла консерваторія. У 1963 р. вона об’єдналася з Театральним інститутом із сусіднього будинку на пл. Конституції, 11 в Інститут Мистецтв ім. Котляревського. До кінця 1970-х скульптура Меркурія стала зовсім старою та впала “з небес” на землю, на жаль, покалічивши перехожого.

Після цього у Харкові розпочалося масове знесення старих скульптур із дахів та стін дореволюційних будинків.

У 1990-х роках фасади та зал були відреставровані за проєктом харківської філії інститута “Урпроєктреставрація” (арх. В. Новгородов, В. Кортунов, А. Щербакова), але на повне відновлення – з ротондою та скульптурами тоді не вистачило коштів. Роботи було завершено лише перед Євро-2012 інститутом «ПромбудНДІпроект».

Наново зробив Меркурія скульптор Олександр Рідний, відомий місту завдяки пам’ятникам Незалежності, Велосипедисту, Андрію Первозванному та інш. Меркурій став більш “античним”, а ось аероплан став сучаснішим.

Особливо запам’ятовуються інтер’єри будівлі Університету – але вони варті окремої статті.