Всі ми знаємо улюблений багатьма харків’янами будинок колишнього магазину “Мелодія”, він же Колишній Купецький банк та готель «Асторія». Одна з перших будівель Харкова із залізобетонним каркасом. Однак мало хто з харківців знає, що цей будинок міг виглядати зовсім інакше.

Почнемо з того, що у ХІХ ст. Торговельну площу забудували з усіх боків дво-, три- та чотириповерховими кам’яними будинками. Одним із перших з’явився великий двоповерховий кам’яний будинок купця Ламакіна, збудований на розі Плетнівського провулка губернським архітектором П. А. Ярославським. Будинок цей вважався одним із найкращих у місті. У ньому в 1816 і 1820 роках відводили приміщення для імператора Олександра I, що приїжджав до Харкова. У 1870 р. будинок викупив у наступників Ламакіна міський Купецький банк, який відкрив у ньому контору і здавав частину приміщень в оренду. З 1888 по 1891 р. у кількох кімнатах другого поверху містилася Громадська бібліотека, яка тоді ще не мала власного будинку.

Усього було подано 21 проєкт, з яких 15 були місцеві (харківських архітекторів) та 6 іногородніх.

У результаті згідно з протоколом комісії суддів 16 червня премії присуджено:

– Перша (1400 рублів) – проєкту під девізом “Весна” – автор Л.Р. Сологуб;
– Друга (1200 рублів) – проєкту під девізом “Банк” – автор Н.В. Васильєв та А.І. Ржепішевський (Причому у Васильєва-Ржепішевського варіантів Головного фасаду було не 1, а цілих 2).
– Третя (450 рублів) – проєкту «Банчек» – автор Д. Д. Смирнов.

Премовані та викуплені в організаторів конкурсу проєкти надійшли у власність Купецького банку.

Згідно з результатами конкурсу, мали будувати будинок за проєктом Л.Р. Салогуба. Але правління банку на чолі з П. М. Акименко зустрівшись з Ржепішевським і вислухавши емоційний опис переваг майбутньої будівлі прийняло рішення здійснити проєкт М. В. Васильєва – А. І. Ржепішевського, який вразив своїм величним великоваговим фасадом у «північному стилі». «Фасади цікаві та добре виконані, хоча надто декоративні»,— такою була думка комісії, але аж ніяк не харківського купецтва. Найбільше увага харківських купців привернула оригінальне конструктивне рішення із застосуванням залізобетонних збірних конструкцій системи «Геннебік», які дозволяли будувати економніше.

Про те, що вийшло – в окремому матеріалі.

При роботі над матеріалом активно використано зокрема журнал “Зодчий” – 1909 року та “Харківський календар” – 1915 року + численні матеріали з інтернету про Ржепішевського.

Будівля була пошкоджена внаслідок російського ракетного удару по Палацу праці 2 березня 2022 р. і втратила частину скління.