Наші пращури знали куди більше про своє минуле, ніж ми зараз. Учасники численних етнографічних експедицій XIX – початку XX століття трепетно збирали по крихтах всілякі народні перекази та звичаї. Цього тижня багато хто з нас святкуватиме світле та добре свято Різдва.
Крім теплої сімейної атмосфери, яка ось уже багато століть чарівним чином супроводжує це свято, попри жодні кризи та війни, у багатьох він асоціюється з дітьми. А значить – і з колисковими.
Дуже цікаво було б дізнатися, які саме пісні ніжним голосом співали нашим пращурам їхні люблячі матері понад сто років тому. Деякі відповіді це питання нам може дати 2-й випуск літературно-наукового додатка до «Харківського календаря» за 1888 рік.
Саме в ньому був розміщений матеріал Н. Л-скаго «Народні колискові пісні».
Окрім роздумів на тему природи та значення цих дитячих народних пісень автор пише:
Мені випадково вдалося записати коливальні пісні, що співаються в одному селі Харківської губернії Сумського повіту. Само собою зрозуміло, що я далекий від тієї думки, щоб це були всі пісні цього роду, що обертаються в народі, їх, безперечно, є ще багато, але хочу поділитися з читачами й тим небагатьом, що маю; чим багатий, тим і радий: можливо хтось доповнить ними свої записи, а то (хтось) і забажає поділитися зі мною тим, що в нього є (через редакцію), принаймні цікаво буде кожному переглянути ті пісеньки під звуки яких засинають та виростають мільйони нашого простого люду.
Дослідник також звертає увагу на цікавий факт: коли героями пісень є кішки, голуби, шпаки, вони служать якусь службу малечі, над яким співається пісня, або охороняють його спокій.
Проте найціннішим у цьому матеріалі для нас все ж таки є 9 текстів колискових пісень українською мовою. Думаю, вони у цей святковий час зможуть порадувати багатьох читачів:
Ой ну люлі, люлі,
Ой ну, коту, котусю,
Займи нашу телусю,
Та пожени на пашу,
На панську толоку,
Там травиці побока,
Там травиця і вода,
Там дівчина молода
Сидить біля віконця:
Що виведе нитку,
То пошиє свитку,
Ой люлі, люлі,
Ой баю, баю,
Ой, ну, коту-коту наш
Чи ти вмієш «отче наш»
А я вмію лучче вас
Бо я в попа ночував
«Отче нашу» переймав.
Ой люлі, люлі,
Ой котику сірий,
Та вимети сіни
А ти, кішко, вимий ложки ―
Погуляєш трошки.
Ой, люлі, котина,
Засни, мала дитина,
Ой, ти спи, рости.
У Бога щастя проси
А Бог тобі щастя дасть
І здоров’я дасть
І добрую годину
Для малої дитини
У ручки й ніжки
І в головку трішки.
Пішли йому, Боже, сон,
Щоб головка не боліла,
А серденько не щеміло,
Щоб дитя спало,
Спало не плакало,
Росло не боліло
І спати хотіло.
Щасливого Різдва. Нехай ваш спокій зберігають, як і раніше, материнське кохання і… слобожанські котики.
