Будинок БТІ, раніше відомий як “Селянський будинок”, був побудований за проєктом архітектора Бориса Корнієнка у 1912 р. у стилі українського модерну як прибутковий будинок для Адама Піотровського. Згідно з дослідженнями В. Прилуцького, насправді будинок був реконструкцією – надбудовою двох 2-поверхових будинків середини XIX ст. На першому поверсі був ресторан, на другому – готель “Імперіал”. На початку 1920-х будинок став “Центральним селянським будинком” (Сельбуд), де могли зупинитися селяни-НЕПмани з усієї України під час поїздок до Харкова (який тоді був столицею УРСР).

Також тут була розташована газета “Селянська правда”, що стала осередком літературного життя міста початка 1920х. Тоді ж у ніші на фронтоні було встановлено погруддя Тараса Шевченка. В 1922 р. редактором газети Сергієм Пилипенком була заснована Спілка революційних селянських письменників «Плуг» (у 1998 на будинку була встановлена меморіальна дошка Пилипенку).

Після згортання українізації на початку 1930х фасад був спрощений та втратив багато деталей – тоді це відповідало конструктивістському духу та будівлі універмагу “Хаторг” навпроти.

У повоєнні роки в будівлі розміщувався центральний (а потім – звичайний) поштамт. В 1992 р. її реконструювали для розміщення Центрального бюро технічної інвентаризації (БТІ).

У ході чергової реконструкції, яка тривала з 2016 по 2020 р., були відновлені втрачені в 1930-х рр. елементи фасаду, зокрема балкони та декоративна плитка-майоліка. Внутрішній обсяг будівлі був спроєктований заново та значно збільшений, також будинок був надбудований на мансардний поверх. Автор проєкту відновлення фасаду – Володимир Новгородов.

Будівля була пошкоджена російським ракетним ударом 27 серпня 2022 р., втратила скління, також уламки пошкодили елементи фасаду.