Будинок БТІ, раніше відомий як “Селянський будинок”, був побудований за проєктом архітектора Бориса Корнієнка у 1912 р. у стилі українського модерну як прибутковий будинок для Адама Піотровського.
Згідно з дослідженнями В. Прилуцького, насправді будинок був реконструкцією – надбудовою двох 2-поверхових будинків середини XIX ст. На першому поверсі був ресторан, на другому – готель “Імперіал”.
На початку 1920-х будинок став “Центральним селянським будинком” (Сельбуд), де могли зупинитися селяни-НЕПмани з усієї України під час поїздок до Харкова.
Також тут була розташована газета “Селянська правда”, що стала осередком літературного життя міста початка 1920х.
Тоді ж у ніші на фронтоні було встановлено погруддя Тараса Шевченка.
В 1922 р. редактором газети Сергієм Пилипенком була заснована Спілка революційних селянських письменників «Плуг» (у 1998 на будинку була встановлена меморіальна дошка Пилипенку).
Після згортання українізації на початку 1930-х фасад був спрощений та втратив багато деталей – тоді це відповідало конструктивістському духу та будівлі універмагу “Хаторг” навпроти.
У повоєнні роки в будівлі розміщувався центральний (а потім – звичайний) поштамт.
В 1992 р. її реконструювали для розміщення Центрального бюро технічної інвентаризації (БТІ).
У ході чергової реконструкції, яка тривала з 2016 по 2020 р., були відновлені втрачені в 1930-х рр. елементи фасаду, зокрема балкони та декоративна плитка-майоліка.
Внутрішній обсяг будівлі був спроєктований заново та значно збільшений, також будинок був надбудований на мансардний поверх.
Автор проєкту відновлення фасаду – Володимир Новгородов.
Будівля була пошкоджена російським ракетним ударом 27 серпня 2022 р., втратила скління, також уламки пошкодили елементи фасаду.
