Як усім відомо, у другій половини XVIII століття перший герб Харківських слобідських козацьких полків (лук з натягнутою тятивою на щиті) був витіснений гербом із зображенням жезла-кадуцея, незмінного атрибута давньоримського бога торгівлі Меркурія, а також рога достатку, ще одного символу з античної міфології, який символізував родючість і багатство.

1775 року герольдмейстер Михайло Щербатов за дорученням Військової колегії склав гербовник із 35 прапорами полків, серед яких був і герб Харківського полку. У 1781 році герб був затверджений офіційно Катериною II як герб Харківського намісництва.

Логічно звучав би той факт, що “торговельний” герб, який змінив “військовий”, символізував і зміни в житті та значенні міста, яке починало трансформуватися з рядової військової фортеці південного оборонного рубежу у важливий торговий центр. Однак, ризикнемо припустити, що подібна зміна в геральдиці, попри ярмарки, що регулярно проводилися в Харкові, і торговельні потоки, що посилювались тоді, відмітилась занадто рано.

Після відвідування садиби Куликовських у Рокитному ми знову звернули увагу на той факт, що на гербі цього роду можна побачити ріг достатку. Цей дворянський рід молдавського походження оселився на Слобожанщині після невдалого Прутського походу Петра Першого. Рід був дуже впливовим – з 1712 по 1714 р. Прокопій Куликовський, а з 1757 по 1765 рр.. його син Матвій були полковниками Харківського слобідського полку. Також у середині XVIII століття роду Куликовських належали значні землі на північний схід від Харкова, згодом їх прізвища відобразились у назвах вулиць Садово-Куликівської (вул. Дарвіна) та Куликівської. Чи міг перекочувати ріг достатку з герба Куликовських на герб Харкова? Цілком міг, враховуючи значущість Куликовських для Харкова та Слобожанщини загалом. Мало того, на гербі Острогозького полку, який також склав Щербатов, можна побачити перев’язаний сніп, який можна побачити на гербі Куликовських. Хоча вплив останніх на Острогозький полк уже сумнівний.

Проте існує й інша, прозаїчніша версія появи рогу достатку на гербі Харківського намісництва.

У 1705 р. в Амстердамі в друкарні Генріха Ветстейна на особисте замовлення Петра Першого видається цікава книга «Символи та емблемата», яку склали Ян Тесінг та Ілля Копієвський. Книга включала 840 гравійованих емблем з описами дев’ятьма мовами.

Ця книга кілька разів перевидавалася і використовувалася як настільний підручник для багатьох геральдистів у Російській Імперії у XVIII столітті.

Книгу «Символи та емблемату» можна завантажити тут:

Напевно, добре знав її й Щербатов – елементи з книги можна помітити в багатьох створених ним гербах. Проте в «Топографічному описі Харківського намісництва» 1785 згадується факт, що герб Харкова – “старий”, тобто не був створений заново Щербатовим у 1775, а був “конформований”, тобто. підтвердженим. З цього можна дійти невтішного висновку, що Щербатов у своїй збірці лише підправив старий герб, який було складено міста невідомим геральдистом в 1750х-1760х гг. Саме в цей час Матвій Куликовський був полковником Харківського полку і на його замовлення міг бути намальований цей герб.

Дуже цікавий той факт, що перехрещений кадуцей з рогом достатку (але зображений “догори ногами”) можна побачити лише на одному гербі – міста Верхньоудинська, а нині – Улан-Уде, столиці Бурятії. Цей герб був затверджений у 1790 р. і, як і у випадку з Харковом, символізував торгівлю – Верхньоудинський ярмарок був найбільшим у Забайкаллі. Цілком можливо, що невідомий упорядник цього герба просто взяв герб Харківського намісництва і перевернув його, а щоб не було питань щодо ідентичності гербів, додав бабра (тигра) зверху.

Цікаву версію герба з мечем замість кадуцея можна побачити в головному залі Харківського вокзалу, побудованого в 1952 р. Цього герба насправді не існувало – після встановлення радянської влади аж до 1968 року місто не мало герба, а потім був прийнятий інший герб, без рогу достатку. Гарне панно на стіні вокзалу – це фантазія невідомого скульптора на тему можливого герба Харкова.

До речі, у самого міста Харкова, точніше, у Харківської ратуші, у 1720-х була символіка, що відрізнялась від символіки Харківських слобідських козацьких полків. Нещодавно історик Олег Однороженко знайшов печатку Харківської ратуші, відбитки якої можна знайти на архівних документах 1724 р. У центрі печатки знаходиться серце, пронизане двома стрілами, зверху печатки можна побачити корону, літери Г та Х – позначають місто Харків, П та Р – печатку ратуші.