Про ріг достатку на Харківському гербі

11.07.2015 /

Як усім відомо, до другої половини XVIII століття перший харківський герб (лук з натягнутою тятивою на щиті) був витіснений гербом із зображенням жезла-кадуцея, незмінного атрибута давньоримського бога торгівлі Меркурія, а також роги достатку, ще одного символу з античної міфології, який символізував родючість і багатство.

11012547_1607476976136307_6929258794320292612_n
Герби Острогозького та Харківського регулярних полків із гербовника Михайла Щербатова 1775 р.

1775 року герольдмейстер Михайло Щербатов за дорученням Військової колегії склав гербовник із 35 прапорами полків, серед яких був і герб Харківського полку. У 1781 році герб був затверджений офіційно Катериною ІІ.

11666034_1607484672802204_4184637745091694636_n
Карта Слобідських полків на 1764 р. Незважаючи на значне віддалення від Харкова, Острогозьк був заселений практично повністю козаками Чернігівських та Ніжинських полків, і навіть за переписом 1897 р. Острогозький повіт складався на 90% українців.

Логічно звучав би той факт, що “торговельний” герб, який змінив “військовий”, символізував і зміни в житті та значенні міста, яке починало трансформуватися з рядової військової фортеці південного оборонного рубежу у важливий торговий центр. Однак, ризикнемо припустити, що подібна зміна в геральдиці, попри ярмарки, що регулярно проводилися в Харкові, і торговельні потоки, що посилювались тоді, відмітилась занадто рано.

11702761_1607484729468865_5733860876489602977_n
«Топографічний опис Харківського намісництва» 1785 року

Після відвідування садиби Куликовських у Рокитному ми знову звернули увагу на той факт, що на гербі цього роду є ріг достатку. Цей дворянський рід молдавського походження оселився на Слобожанщині після невдалого Прутського походу Петра Першого. Рід був дуже впливовим – з 1712 по 1714 р. Прокопій Куликовський, а з 1757 по 1765 рр.. його син Матвій були полковниками Харківського слобідського полку. Також у середині XVIII століття роду Куликовських належали значні землі на північний схід від Харкова, згодом їх прізвища відобразились у назвах вулиць Садово-Куликівської (вул. Дарвіна) та Куликівської. Чи міг перекочувати ріг достатку з герба Куликовських на герб Харкова? Цілком міг, враховуючи значущість Куликовських для Харкова та Слобожанщини загалом. Мало того, на гербі Острогозького полку, який також склав Щербатов, можна побачити перев’язаний сніп, який можна побачити на гербі Куликовських. Хоча вплив останніх на Острогозький полк уже сумнівний.

10171629_1607476992802972_3794973757411654270_n
Герб Куликовських. Зверніть увагу на ріг достатку та сніп сіна

Проте існує й інша, прозаїчніша версія появи рогу достатку на гербі Харкова.

11665606_1607484742802197_7710887637537890972_n
Три харківські герби у сучасній харківській кав’ярні

У 1705 р. в Амстердамі в друкарні Генріха Ветстейна на особисте замовлення Петра Першого видається цікава книга «Символи та емблемата», яку склали Ян Тесінг та Ілля Копієвський. Книга включала 840 гравійованих емблем з описами дев’ятьма мовами.

Ця книга кілька разів перевидавалася і використовувалася як настільний підручник для багатьох геральдистів у Російській Імперії у XVIII столітті.

11698636_1607484712802200_3104318124702895733_n
Опис рогу достатку в книгах «Символи і емблеми»

Книгу «Символи та емблемату» можна завантажити тут:

Напевно, добре знав її й Щербатов – елементи з книги можна помітити в багатьох створених ним гербах. Проте в «Топографічному описі Харківського намісництва» 1785 згадується факт, що герб Харкова – “старий”, тобто не був створений заново Щербатовим у 1775, а був “конформований”, тобто. підтвердженим. З цього можна дійти невтішного висновку, що Щербатов у своїй збірці лише підправив старий герб, який було складено міста невідомим геральдистом в 1750х-1760х гг. Саме в цей час Матвій Куликовський був полковником Харківського полку і на його замовлення міг бути намальований цей герб.

11692775_1607484702802201_175899721480994708_n
Ріг достатку з книги 1705 «Символи та емблемата»

Дуже цікавий той факт, що перехрещений кадуцей з рогом достатку (але зображений “догори ногами”) можна побачити лише на одному гербі – міста Верхньоудинська, а нині – Улан-Уде, столиці Бурятії. Цей герб був затверджений у 1790 р. і, як і у випадку з Харковом, символізував торгівлю – Верхньоудинський ярмарок був найбільшим у Забайкаллі. Цілком можливо, що невідомий упорядник цього герба просто взяв герб Харківського намісництва і перевернув його, а щоб не було питань щодо ідентичності гербів, додав бабра (тигра) зверху.

11698502_1607484756135529_5037584010877043156_n
Герб Верхньоудинська, 1790

Цікаву версію герба з мечем замість кадуцея можна побачити в головному залі Харківського вокзалу, побудованого в 1952 р. Цього герба насправді не існувало – після встановлення радянської влади аж до 1968 року місто не мало герба, а потім був прийнятий інший герб, без рогу достатку. Гарне панно на стіні вокзалу – це фантазія невідомого скульптора на тему можливого герба Харкова.