Як трохи понад 100 років тому, так і зараз, наші земляки мріяли про краще життя та високооплачувану роботу. Тож трудова еміграція на початку ХХ століття на Слобожанських землях мала місце.

Дуже цікавий документ на цю тему був виявлений мною у фондах Державного архіву Харківської області (ДАХО). Історія більш ніж цікава.

На початку січня 1911 року начальник Харківського губернського жандармського управління повідомляв губернатору, що в місті Богодухові з листопада 1910 року через поштові контори на ім’я сільських старост повіту надходять оголошення від австрійського пароплавного агентства Б. Вайнфельд з агітацією їхати на заробітки в Америку. інші країни.

Листівки, що надсилаються до Харківської губернії агентством, головна контора якого знаходилася у місті Скала-над-Збручем (зараз це територія України, смт Скала-Подільська, Тернопільська область), виглядали так:

Усі охочі поїхати на роботу в Аргентину могли надіслати на адресу контори завдаток у 10 рублів. Інші 55 рублів сплачувались після прибуття до Скелі-над-Збручем.

Великодушно давалася така рекомендація:

ДІЯЛЬНА РАДА!
Для тих, хто має намір їхати на заробітки в заморські краї!
Хто вирішив їхати на заробітки в заморські краї, але не має стільки грошей, щоб їхати до Америки Північної чи Канади, той нехай їде до Америки Південної (до Аргентини), куди шифкарти зараз подешевшали та проїзд коштує від Скелі Н/3 лише 65 руб.

Приписка:
Надсилаючи окремим пакетом і при цьому листки з умовами та цінами проїзду до різних місцевостей, на додаток до всього сказаного в листках доводжу до Вашого відома, що зараз селянам, майстровим і чорноробам краще і вигідніше їхати на заробітки саме в Америку Південну (до Аргентини). «Бюро посередництва праці» в Аргентині кожному новоприбулому туди на заробітки саме дає вигідну роботу або відповідне заняття, а до визначення на посаду дасть кожному безплатно квартиру та стіл (харчі), а на місце роботи до м. Буенос-Айреса доставляє абсолютно безплатно. Здебільшого вигідні роботи в Аргентині даються на фабриках, заводах, на будівництві, у різноманітних майстернях, на залізницях та в сільськогосподарських економіях, а заробітна плата дорівнює в середньому від 2 до 4 та до 5 р. на день, або ж від 60 до 100 руб. в місяць. До того ж взимку в Аргентині починається збирання хліба, і в цей час там кожен може вільно заробляти до 5 р. в день. Жити та прогодуватися в Аргентині в середньому коштує близько 50 к. на день.

В Аргентині можна займатися також і землеробством, тому що там дуже багато вільних земель і охочих наділяють землею на вигідних умовах, так що, попрацювавши в Аргентині деякий час і заробивши достатньо грошей, кожен може купити собі дуже дешево і на вигідних умовах скільки завгодно землі, виписати до себе своє сімейство та оселитися в Аргентині як колоніст-землероб. Клімат в Аргентині теплий, легкий та дуже здоровий, а зими майже не буває. Хліб в Аргентині народиться дуже добре, з успіхом розводяться всілякі плоди, фрукти, виноград, лимони, апельсини, чай, тютюн, всіляка городина, овочі, і т. інш., а також успішно розводиться різна домашня худоба.

Ті, хто приїжджає в Північну Америку, або в Канаду зобов’язуються при висадці зарекомендувати себе володінням 50 р. готівки та мати докладну і точну адресу знайомих або родичів, які постійно живуть в Півн. Америці або в Канаді, а ті, що висаджуються на аргентинський берег, не зобов’язуються зарекомендувати себе володінням готівкою і не потрібно мати адресу.

Хто хоче на заробітки у заморські краї, тому найкраще їхати до Південної Америки (до Аргентини). Пишіть нам, хто як уміє, і негайно отримайте відповідь.

З найглибшою пошаною.

Дуже важлива інформація була надіслана і для панів сільських старост. Говорячи сучасною мовою, кмітлива фірма пропонувала їм за вербування та старання «відкат», просто хабар.

ДУЖЕ ВАЖЛИВЕ.
Для Господа сільських старост!

Прикладаю Вам при цьому листки та оголошення моєї контори з умовами та цінами проїзду до різних місцевостей Америки, Канади та Аргентини, після отримання яких прошу оголосити та прочитати селянам на сході.

Сподіваюся, що Ви поставитеся до цього сумлінно і старанно і незабаром надішлете мені точні адреси охочих їхати на заробітки в заморські краї.
Якщо з Вашого села охочі їхати на заробітки до Америки, Канади чи Аргентини їхатимуть через мою контору, то в нагороду за Вашу працю Вам надішлють щедрий подарунок.
Попри те, що багато хто від мене отримує подарунки, за рекомендації моєї контори охочим їхати, з пасажирів більше не стягують нічого і вони платять ту ціну за шифкарту, яку належить брати.
Після прочитання селянам Вашого села оголошень моєї контори, прошу такі передати в інші села для тієї ж мети.

В очікуванні швидкої відповіді, з повагою,
ДИРЕКЦІЯ БЮРО.

Проблема з купівлею шифкарт (проїзних пароплавних квитків) за «найнижчими цінами поза конкуренцією!» вищезгаданим агентством також вирішувалася. У листівках вказувалося, що
«Ті, хто купив шифкарту у нас, користуються багатьма пільгами та привілеями, якими не можуть користуватися ті, хто їде без нашої шифкарти».

Реакція влади на це була негайною. Виявляється, ще в лютому 1910 року за допомогою вищезгаданого пароплавного агентства в Старобільському повіті була організована таємна еміграція за кордон злочинців, звинувачених у пограбуванні та вбивствах.

Тоді завдяки допомозі козака села Найтопович, Лишчицької волості, Стародубського повіту, Чернігівської губернії Матвія Семенова Яцького в Америку втекли понад 80 порушників закону. Причому з кожного Яцьків, бувши представником пароплавного агентства, стягував за послуги по 250 рублів. Внаслідок цього харківський губернатор наказував вилучати з поштових контор Богодухівського повіту оголошення пароплавного агентства Б. Вайнфельда, яке сприяло еміграції злочинців за кордон.

Також губернатор писав про необхідність проведення роз’яснювальної роботи з посадовими особами волосного та сільського управління.

Ясна річ, заходів було вжито. До речі, мені одному здається, що за останні 100 років, окрім «декорацій», нічого не змінилося?